Кого і як вибирає Росія?

Грудень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
45 переглядів

Передвиборна кампанія – це час, коли інтелектуальна еліта вимушено йде назустріч масовим настроям, пристосовуючи свій дискурс до сприйняття якомога ширших прошарків, вульґаризуючи ідеї та перетворюючи їх на гасла й кліше. Збудливі для інтелектуалів проблеми, з’єднуючись з животрепетними для народу сподіванками, стають темами передвиборної боротьби.

Тематика виборчої кампанії-2003 формувалася саме так, і на підставі даних опитувань можна виокремити пріоритетні для виборців проблеми, вирішення яких, пропоновані кандидатами та партіями, налаштовували людей на користь або проти даного кандидата чи партії. Одне з опитувань ВЦІОМ-А досліджувало, як та чи та із запропонованих позицій впливає або ж не виливає на вибір. З’ясувалося, що стосовно двох програмних настанов існує майже національний консенсус. По 60% опитуваних ладні підтримати кандидата, який обстоює відновлення системи соціяльного захисту, що існувала за радянської влади, або порушує питання про зміцнення оборонної могутности для протистояння експансії Заходу, тобто, по суті, про поновлення холодної війни. І ці дві множини великою мірою перетинаються, позаяк проста думка про несумісність гармат і масла народній свідомості поки що неприступна. Протистоять оцим могутнім 60 відсоткам боязкі 7–9% людей, котрі голосували би проти кандидата, який висуває котресь із цих гасел. Ще десь 20% виявляє байдужість до тієї чи тієї з цих тем, мовляв, вони на вибір не вплинуть. Ладні заперечувати кандидата зі знаменом радянської соціялки лише ті, хто має стійку алергію на все без винятку радянське. А таких у країні дедалі меншає, і під натиском ретроградних настроїв рідше й рідше навіть у промовах ліберальних кандидатів звучать інвективи на адресу соціяльних програм доби соціялізму. Набирає сили тенденція реабілітувати минуле країни, зокрема радянське. Не дарма Путін, виступаючи у Російській державній бібліотеці, закликав переписувати підручники в дусі виховання гордости за все пережите країною.

Щодо майже загальних войовничих антизахідних настанов, то, хоч це і дивно, до певної міри менше піддаються їм тільки сільські мешканці, точніше, мешканки, як і взагалі жіноча половина суспільства. І нітрохи не дивно, що в отакому кліматі думок із передвиборного дискурсу майже зникли позитивні посилання на західний досвід, заклики до якнайскорішої інтеґрації у західний світ. Зате дедалі виразніше звучать у гаслах партій і кандидатів усіх спрямувань словосполучення «сильна країна», «могутня держава», «потужна армія». Слово «імперія» з позитивною конотацією опинилося в лексиконі навіть такого стовпа лібералізму, як Чубайс.

Не так тріюмфально, та все ж охоплюючи половину населення, просуваються ідея посилення ролі держави в економіці й державного реґулювання ринкових, реформ та ідея відновлення ладу й законности, хай і з супутнім обмеженням деяких свобод. Кожну з цих позицій підтримує по 50% респондентів і заперечує по 15%. Найприхильніше до гасла державного реґулювання ставляться представники найбідніших верств населення, з тих, хто активно голосував на минулих виборах і за Путіна, і за Зюґанова, а сьогодні віддає перевагу Путіну, зміцнівши у своїй думці про нього як про послідовного державника. Цих людей можна назвати поміркованими економічними державниками, що все-таки визнають потребу реформ. Тому не вся ця публіка, а лише її частина (30%) не визнає кандидатів, які проголошують необхідність найшвидших економічних реформ і заперечує державне втручання в економіку. Це – соціялістичні ортодокси, вони зазвичай не визнають і розпуску СРСР, і приватизації, і допущення в країну іноземного капіталу. За такого підходу, коли йдеться про прискорення реформ і протидію державному втручанню в економіку, становище вирівнюється: на 30% соціялістичних ортодоксів припадає 27% людей, ладних підтримати кандидата, який обстоює ці гасла, і ще 27% до цієї альтернативи байдужих. Все-таки державне втручання не те саме, що державне реґулювання реформ. І кандидатів, що заперечують втручання, частіше...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі