Клопоти з нацією

Березень 2005
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
104 переглядів

Я розумію, що в Україні останні місяці не сприяли нормальній праці, на яку під час Помаранчевої революції навряд чи варто було сподіватися. Либонь, саме цим можна пояснити той факт, що редакція «Критики» не надіслала мені на авторизацію переклад рецензії «Конструювання національних реконструкцій». Як наслідок, текст публікації не позбавлено термінологічних неточностей, і місцями він спотворює мою думку.

У своїй статті я вживаю термін «Ruthenian nation» як англійський відповідник українського «руський народ» або польського «naród ruski»; у перекладі натомість маємо «русинську націю». Таке анахронічне застосування модерного терміна для опису ранньомодерного явища виводить нас на цікаві питання еволюції відповідної англійської та української лексики.

«Ruthenian» – це загальноприйнятий англійський відповідник слова «руський» (і його варіянтів) на позначення українського та білоруського населення Речі Посполитої та її попередників. Термін «русинський» є, наскільки мені відомо, пізнішим новоутворенням, яке відбиває політичні й культурні уявлення ХХ сторіччя і не повинно застосовуватися до попереднього періоду.

Складніше з передачею слова «nation», яке має в англійській мові різні смислові відтінки. Справу ускладнює модерний український мововжиток, якому бракує чіткого розмежування понять «народ» і «нація». Щоправда, «народ» обіймає ширший спектр значень, одне з яких – «простий народ» (простолюд, народ, за винятком еліт). У польській мові модерної доби слово «naród» (і похідні від нього прикметники – порівняйте: «Biblioteka Narodowa»), звісно, залишалося найпоширенішим терміном на позначення нації, що не могло не вплинути на західноукраїнський слововжиток. На початку ХХ сторіччя були спроби розмежувати ці два терміни в українській мові відповідно до модерних національних ідеологій. І якщо Станіслав Дністрянський допускав взаємозамінність двох слів, то Володимир Старосольський уважав, що тільки модерну національну спільноту слід називати «нацією»1. У сучасній українській мові (можливо, під російським впливом) назагал утвердився погляд Старосольського; проте в ранньомодерну добу вживалося слово «народ» – за аналогією до польської мови, де саме «naród», а не «nacja» було домінантною формою на позначення нації (латинські gens або natio).

Я не проти вживання терміна «нація» для означення ранньомодерних спільнот, але в рецензії мені йшлося, власне, про те, що поняття «руський народ / naród ruski» є винятково важливим і заслуговує на спеціяльну увагу в контексті вивчення ранньомодерної української політичної культури й ідентичности. Гадаю, що реґулярне вживання слова «народ» у значенні мовно-культурної та політичної спільноти в Україні та Білорусі XVI–XVII сторіч запозичила наприкінці XVII сторіччя Московщина, хоча, мабуть, і не в усій повноті соціяльно-політичних конотацій.

Я також помітив, що перекладач подеколи передає «nationhood» як державність («statehood»), тоді як у мене це слово вживається стосовно не держави, а нації. Перекладачеві не позаздриш, якщо зважити на труднощі, пов’язані з багатозначністю англійського «nation» і переданням цього слова українською мовою, і в кількох випадках він таки знайшов вихід зі складного становища. Але читач мусить пам’ятати: я не маю на думці «державність», коли пишу про Снайдерову працю, що «залучення ранньомодерної доби до аналізу національного розвитку [development of nationhood] є вельми перспективним напрямом досліджень» і що автор «не лише не розкриває значення цих підвалин для українського націєтворення [nationhood], а й не наголошує, наскільки саме ранньомодерна (а не середньовічна) доба була важливою для модерного національного руху українців».

Мене як постійного дописувача «Критики» завжди тішили добрі переклади моїх статтей, і я певен, що за менш революційних часів ми повернемося до практики авторизації моїх текстів.

17 березня 2005 року

З англійської переклав Сергій Іваненко.

  • 1.Serhii Plokhy. Unmaking Imperial Russia: Mykhailo Hrushevsky and the Writing of Ukrainian History. – Toronto, 2005, с. 289–291.
Про автора
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі