То хто тут у нас екстремісти? Політика без лібералізму: «Свобода»

Квітень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1129 переглядів

З англійської переклала Оксана Снігур за публікацією на сайті openDemocracy:

Ivan Katchanovski. «Ukrainian “Freedom” party should be ringing alarm bells» (21.03.2012)
 

Українська політика пройшла через декілька потрясінь: гадане отруєння Ющенка, Помаранчева революція та, віднедавна, переслідування Тимошенко. Піднесення крайніх правих, як виглядає, пробудило нові страхи, і було би помилкою іґнорувати їх.

Крайньо права українська партія, оманливо названа «Свободою», спричинила міжнародний скандал, коли вдалася до погроз насильства, щоб скасувати серію публічних лекцій про ідеологічні витоки партії, які мав прочитати Ґжеґож Росолінскі-Лібе, академічний історик польського походження з Німеччини. «Свобода» успішно змусила всі українські інституції скасувати лекції про ОУН та її лідера Степана Бандеру: єдина лекція відбулася в посольстві Німеччини у Києві, попри акцію протесту, яку зорганізувала партія. Коли афроукраїнську співачку Гайтану обрали для репрезентації України на цьогорічному пісенному конкурсі Евробачення, один із лідерів «Свободи» Юрій Сиротюк зробив публічну заяву про те, що через свою расу вона не відповідає тому, щоб представляти Україну на европейському змаганні.

Це лише нещодавні випадки контроверсійних та екстремістських публічних заяв, які привернули увагу до цієї ультранаціоналістичної партії в Україні. Загроза, яка постає від так званої партії «Свобода» для демократі та свободи, майже не привернула уваги чи занепокоєння з боку західних медій та політиків. В Україні ця партія, чи рух, як вона сама себе називає, майже не зустрічає критики від політиків та партій, яких на Заході проголосили поборниками демократії та Помаранчевої революції. Понад те, однією з умов виборчого пакту, якого наприкінці січня 2012 року уклали «Свобода» та помаранчеві партії, є заборона його учасникам критикувати одне одного.

Хоча «Свобода» й відкинула свою стилізовану під нацистську свастику емблему і змінила назву із Соціял-Національної партії на м’якшу, вона й далі так само просуває неліберальну, антидемократичну ідеологію та прославляє своїх націоналістичних і фашистських попередників. «Свобода» має підтримку і з боку опозиційних партій, що їх уважають за прозахідні й демократичні, і з боку табору президента Віктора Януковича.

Партія прийшла до влади у деяких реґіонах Західної України на місцевих виборах 2010 року і майже напевно ввійде до парламенту після цьогорічних виборів. Хоча її популярність у країні наближається до 5%, порогу, необхідного для набуття депутатських місць за партійним списком, виборчий пакт, який розділяє мажоритарні округи між «Свободою» та помаранчевими партіями, із великою вірогідністю дасть їй змогу завоювати багато місць у своєму оплоті на Західній Україні.

«Свобода» намагається представляти себе як ідеологічну опозицію до уряду Януковича та зайняти політичну нішу, яку звільнив попередній президент Віктор Ющенко, чия особиста популярність, разом із популярністю його партії, сьогодні занепала. За іронією, саме Ющенко, якого свого часу вітали на Заході як лідера демократичної Помаранчевої революції, допоміг прокласти шлях для неліберальної партії «Свобода». Наріжним каменем його політики було просування як національних героїв ОУН, ідеологічного попередника «Свободи», та УПА, що її створила ОУН протягом Другої світової війни.

«Свобода», як і Віктор Ющенко, прославляє ОУН та УПА як борців за свободу та національне визволення. Але ці організації мають такий самий стосунок до свободи, як «Талібан» чи «Аль-Каїда». ОУН була напівавторитарною організацією, що поєднувала елементи радикального націоналізму та фашизму. ОУН та УПА ґрунтувалися на тероризмі, чимало лідерів обох організацій були причетні до нацистського геноциду. Беручи участь у численних поліційних формуваннях, вони допомагали нацистам у масових знищеннях сотень тисяч...

Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі