«Кавказ» піді мною

Серпень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
691 переглядів

Опитування громадської думки дають усі підстави говорити: ворожі настрої щодо категорії людей, яких називають «кавказцями» або «особами кавказької національности» (далі ОКН), мають масовий характер. Інформація від правозахисних організацій, повідомлення ЗМІ свідчать, що в деяких випадках дискримінація, ексклюзія, а то й насильство над ОКН мають організований, інституційований характер, є політикою деяких громадських організацій, а також державних і місцевих органів влади. Нарешті, воєнні дії на Кавказі, як переконаний багато хто з учасників і спостерігачів, федеральні сили також ведуть саме проти людей певної – «кавказької» – національности.

Така універсалістична риторика відіграє роль інструменту, який виводить із-під відповідальности тих, хто здійснює ці практики. Адже відповідальність за переслідування за національною ознакою, якщо її встановити, виявилася б доволі серйозною. Втім, суб’єктами відповідальности могли би стати окремі особи. А ми тут говоритимемо про процеси в безособовій (та безвідповідальній) громадській думці, масовій свідомості.

Отже, на жаль, ми маємо достатньо підстав стверджувати наявність масового ворожого ставлення до ОКН, про те, що часто-густо вони опинялися в ролі ворога. Проте поняття «ворожість» і його наукові еквіваленти (ксенофобія, етнічний неґативізм, етнічна ексклюзія), як і поняття «ворога» (супротивника), має іншу природу, ніж поняття «образ ворога». Останнє включає фігуру, інстанцію дослідника, що кваліфікує ситуацію, але перебуває поза нею. Крім того, до категорії «образу ворога» вдаються, описуючи суб’єкт ворожого ставлення, на відміну від поняття «ворога», котре прикладають до об’єкта такого ставлення. Нарешті, концепт «образу ворога», на наш погляд, варто застосувати в аналізі тих випадків, коли виявлення негативізму на адресу якогось соціяльного об’єкта має за результат (фактичну/латентну мету) не завдати йому шкоди, знищити тощо, але збільшити солідарність у певній спільноті – суб’єкті цих негативних переживань, афектів.

«Образ ворога», можна сказати, складний аналітичний концепт, конструкція, творці та користувачі якої перебувають на тому боці, що й автор і читачі цих рядків, назвімо її «описувачем». А категорія ОКН, як ми покажемо далі, – на боці «описуваному». Своєю чергою, і сама категорія, що теж буде показано, є доволі складною конструкцією, творців якої ми вкажемо.

Далі ми розглянемо деякі історичні й соціяльні передумови формування «образу ворога» саме з «кавказців», а відтак розглянемо один із випадків використання цього образу.

«Національність» як провідна антропологічна кваліфікація

Сказавши, що об’єктом ворожости дуже часто виявляються особи певної національности, варто запитати себе, чому саме національність стає приводом для дискримінації (або ж видається за такий). Фахівець легко виявить, що найчастіше дискримінація «кавказців» або ОКН є дискримінацією расовою, а не національною: це найочевидніше, коли вживається слово «чорні» та його еквіваленти і коли «азерами», що є свого роду національною кваліфікацією, називають представників інших національностей.

Наше розуміння «описувачів», які під національністю у цих випадках мають на увазі расу, важливе для нас самих. Але не менше важливо зрозуміти, чому використано слово «національність».

Ми не претендуємо на висвітлення всього величезного комплексу питань, пов’язаних із використанням цієї категорії. Ми хочемо тільки вказати на зростання ролі національної кваліфікації та самокваліфікації у 1990-ті роки на радянському, далі пострадянському просторі.

Словом, розпад більш-менш складних соцієтальних структур, інститутів, супроводжувало компенсаторне зміцнення стосунків простішого, прямого характеру, до яких належать солідарності на «природних», примордіяльних засадах, як-от вік, національність чи місце мешкання (розширюючи розуміння відповідних термінів, їх іноді називають Тендерними чи расовими категоріями).

Можна думати, що причини такі...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі