Картографування Майдану

Серпень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
1494 переглядів

Дейвід Марплз, знаний канадський дослідник сучасних України та Білорусі, і його молодший колеґа з Албертського університету Фредерик Мілз уклали книжку з дванадцяти нарисів, присвячених різним аспектам недавніх українських подій, під назвою «Український Евромайдан. Аналіз громадянської революції».1 Тематику нарисів визначали, судячи з усього, не упорядники, а самі автори, тож збірка не відзначається монографічною цілісністю ані не претендує на синтетичне осмислення описуваних подій. Хоча деякі тексти, насамперед «Бойовики, організована злочинність та російський і евразійський націоналізми: випадок України» Тараса Кузя та «Медійне рамкування, репрезентації і вплив на громадську думку» Марти Дичок мають виразний монографічний потенціял, тож трохи шкода, що у запропонованому форматі колективного збірника ці надзвичайно обширні й цікаві теми окреслено лише побіжно. Тарас Кузьо зосереджується головною мірою на тому, як криміналізований донецький клан узурпував владу, натомість «націоналістичній» проблематиці він присвячує порівняно мало уваги. А Марта Дичок, докладно представивши медійну ситуацію часів Майдану, так і не встигає заглибитись у проблему впливу медій на громадську думку, заявлену в другій частині заголовка.

Мозаїчний формат книжки виявився найсприятливішим для коротких розвідок (case studies), сфокусованих на специфічних темах, як, наприклад, «Цифрове громадянське суспільство: Евромайдан, українська діяспора та соціяльні медії» Світлани Красинської — опис трьох медійних ініціятив закордонних українців, які мали на меті доносити об’єктивну інформацію про Майдан чужоземцям; чи, скажімо, «Білорусь і Евромайдан: Лукашенкова реакція» Уладзіміра Падгола та  Дейвіда Марплза — добротний аналіз амбівалентної, відверто опортуністичної реакції білоруського президента на українські події. Так само й стаття Фредерика Мілза «Розуміння Евромайдану: погляд із Кремля» не надто відкривавча для більшости українців, добре знайомих із досліджуваним «поглядом», проте зовсім не зайва для зацікавлених і не до кінця спантеличених московською пропаґандою іноземців.

На особливу увагу заслуговують три статті молодих українських дослідниць, які ґрунтуються головною мірою на первинних джерелах, себто на «польових дослідженнях » Евромайдану у грудні 2013-го — лютому 2014 року, що їх вони провели особисто. Це «Ґендер і націоналізм на Майдані» Олесі Хромейчук, «Поза площею: реальні і символічні ландшафти Евромайдану» Наталі Отріщенко та «Голоси опору і надії: про мотивації та сподівання евромайданівців » Анни Чеботарьової. До цієї ж групи прилягає і цікавий нарис Вільяма Риша «Еврореволюція: вуличні спостереження історика » та ширше закроєна розвідка Ольги Онух «Майдан минулий і теперішній: ...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі