Канонічна історія стереотипного сусіда

Березень 2006
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
165 переглядів

П. О. Бідзіля, В. Г. Бровко та ін. Історія України. Навчальний посібник для студентів негуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. – Запоріжжя, 2002.

А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусєв, В. М. Литвин та ін. Новітня історія України. Підручник для студентів історичних спеціальностей вищих навчальних закладів. 2-ге видання, перероблене і доповнене. – Київ, 2002.

В. М. Заруба, Р. Ю. Васковський. Історія України (з найдавніших часів до сьогодення). Навчальний посібник для абітурієнтів. – Дніпропетровськ: Юридична академія МВС України, 2005.

В. Ю. Король. Історія України. Навчальний посібник. 2-ге видання. – Київ, 2005.

О. Д. Бойко. Історія України. Навчальний посібник. 3-тє видання. – Київ, 2005.

Над історіографією завжди тяжіє її раніший доробок. Взірці та здобутки давнішого історіописання мають здатність інерційно зберігатися в свідомості сучасників і чинити вплив на нові покоління істориків. Попередні усталені стереотипні образи тривалий час і далі функціонують в історичній свідомості окремих осіб і всього соціюму. Це вповні стосується Польщі та поляків – незмінних сусідів України й українців. Із соціяльного середовища, зі школи й університетів, із художньої літератури та мистецтва дорадянського й радянського періодів у сучасність перекочували образи «невдалого» сусіда України, такої собі «хворої людини» Европи – «анархічної Польщі». І хоча обставини давно змінилися, а «хвора людина» одужала й навіть увійшла до Евросоюзу та НАТО, довгий шлейф живучих мітів і старих образ тягнеться далі, відбиваючися в сучасній українській історіографії.

У цьому есеї не подаватимемо переліку й опису праць українських істориків, присвячених окремим періодам і проблемам минулого Польщі й поляків – на це тут бракує місця та часу, а крім того, в Україні за останнє десятиріччя з’явилося не так уже й багато праць, де йшлося би про події та постаті польського минулого. Натомість майже в усіх працях із історії України, що нині заполонили книжкові полиці, читач зустрінеться з поляками й Польщею в їх минулому та сучасному в контексті українсько-польських узаємин.

Так уже склалося, що впродовж двох останніх століть українські історіографи були змушені вести непримиренну «війну пер» за формування самостійної версії(й) історії України із сусідніми історіографіями, насамперед польською та російською, за утвердження в історичній свідомості перш за все українців, але також поляків і росіян, історичного «портрету» України. Ці два століття «боротьби» далися взнаки українській історіографії та залишили помітний слід, закорінений у суспільній свідомості у вигляді численних політичних мітів і стереотипів щодо своїх сусідів і «співмешканців» у минулі історичні епохи. «Привиди історії», пов’язані з польським «шляхетським пануванням» в Україні або «старшобратством» і «єдинокровством» росіян, усе ще тривкі і в історичній пам’яті, й у свідомості багатьох українців. Заради справедливости треба зауважити, що в Польщі та Росії теж дотепер є немало носіїв давніх стереотипів. Історики та їхня продукція – книжки, статті, публіцистика – впливали й далі впливають на історичну свідомість громади, особливо в періоди суспільних трансформацій.

Не зайве буде нагадати, що найбільший внесок у формування образу України та її сусідів зробили українські історики кінця XIX і XX століття, творчість яких збіглася в часі з процесами українського націєтворення в його модерних вимірах. Ці історики, серед яких, безсумнівно, перше місце належить Михайлові Грушевському, творили «леґітимаційну» історію України з усіма властивими їй атрибутами мітологізування (ідеалізації) та «антропоморфізування» – написання «біографії» нації та держави за взірцем людського життя. Досить тільки згадати, як Грушевський у першому томі «Історії Руси-України» окреслює «український народ», щоби переконатися в цьому: «...Розбивши...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі