Калиновий дискурс і влада слова

Грудень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
125 переглядів

Збільшення інтересу до мовного питання (у різних площинах – політичній, освітній, культурній) може вказувати або на молодість суспільства, або ж, навпаки, на його старість. У випадку, наприклад, Швейцарії – це свого роду «молодильне яблучко» для зрілої країни із більш як стабільною мирною мовною ситуацією: більше нічим пояснити боротьбу того чи того кантону за друкування букваря, який відбивав би специфіку місцевих говірок. У випадку України, де мовну проблему загострює кожна виборча кампанія, причиною цього є, звісно, «державна молодість». Вона надає суспільній ролі мови конкретніших рис і безпосереднього впливу на життєво важливі рішення – й не обов’язково утилітарні.

Ретроспектива

Мова зберігає свою «ідентичність» упродовж тисячоліть, і 20 років для неї – час надкороткий. Але приводом розглянути мовну ситуацію може стати й двадцята річниця ухвалення «Закону про мови Української РСР» – до речі, дуже доброго як для документа, ухваленого великою мірою задля того, щоб загальмувати дезінтеґраційні процеси напередодні розвалу Радянського Союзу.

Унікальність нинішньої мовної ситуації полягає в тому, що ми є сучасниками переходу України від тривалого статусу периферії тоталітарної держави (не важливо, царської чи радянської) до статусу самостійної країни з великою територією, визначеною ідентичністю і, що суттєво, з досвідом дезінтеґрації імперії та перемоги революції – найбільших із можливих соціяльних катаклізмів, що спричиняються до мовного оновлення.

Становище української мови засадничо змінилося порівняно з історично недавніми часами, коли її додавали в нагрузку до англійської, намагаючись зробити англо-українські школи соціяльно привабливими для батьків (утім, переважно це вдавалося через переповненість російських). Така «приваба» сама по собі була одним із радянських парадоксів, беручи до уваги, що для вчорашніх україномовних селян, які складали тепер міське населення, перспектива коли-небудь застосувати знання англійської була, як і для решти радянських громадян, украй примарною.

Початки незалежности, майже цілковито забарвлені мовними дискусіями, гострими дебатами довкола ухвалення 10-ї статті Конституції та демонстративним уживанням або невживанням української мови як публічно, так і приватно, досить швидко змінилися соціяльною втомою. Мовна політика перейшла у площину мовної рутинної практики. Дискусії щодо «pro» і «contra» функціонування української мови вщухли, поступившися місцем поміркованішим роздумам «де взяти гроші на українські підручники», кому продавати ліцензії на титрування російсько- чи англомовних фільмів, чи – як розподілити інформаційний простір так, щоби Вячеслав Піховшек і Савік Шустер були однаково прибутковими проєктами для бізнесу в Україні, і чи слід російську рекламу перекладати українською в тому ж бізнесовому контексті, а не із сентиментальних міркувань щодо всесвітньо визнаних калиновости та солов’їности.

Doing business in Ukraine

Такою і подібними назвами конференцій оздобилася мова раннього пострадянського буття, витіснивши захоплення карколомними етнофілічними ідеями про укрів, пелазгів та відносну давність української мови, якій за віком поступається санскрит. Українська стала мовою і малого, і великого бізнесу. Напередодні незалежности сама згадка про «український бізнес» звучала вкрай несподівано й відносила радше у царину красивих ґлянцевих журнальних картинок і західних фільмів, ніж пов’язувалася із орендою приміщення «для себе», бухгалтерськими звітами, податками чи (не дай Бог!) зарубіжними поїздками у ті ж таки західні міста, що їх бачилося ще донедавна тільки у телепередачі «Клуб кинопутешественников» по неділях.

Виявилося, що для соціяльно активної частини населення – не конче вчорашніх номенклатурників, але й людей молодшого віку без комсомолу чи компартійности в анамнезі, українська стала...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі