Історія, соціологія та пошуки «національної науки»

Жовтень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1030 переглядів

Розвідку написано в рамках проекту «Інституційні структури та академічні спільноти: чинники динаміки соціогуманітарного знання» (Програма фундаментальних досліджень НҐУ ВШЕ, 2013); використано матеріяли проекту «Формування дисциплінарного поля в соціяльних і гуманітарних науках (Програма фундаментальних досліджень НҐУ ВШЕ, 20112012)». Переклав з російської Вадим Дивнич.

Діяльність трьох центральних персонажів цієї статті – Алєксандра Лаппо-Данілєвського, Пітіріма Сорокіна та Михайла Грушевського – єднає один важливий сюжет: модернізація місцевого гуманітарного знання під знаком соціології та формування нового образу науковости, тісно пов’язаного із західним – німецьким, французьким та англо-американським – «тлом» і впливом.

Чому і як двоє найбільших істориків, пов’язаних із Російською імперією (і до того ж вочевидь налаштованих опозиційно щодо «офіціозу»), зацікавилися соціологією вже у вельми зрілі роки і як цей їхній поворот співвідносився з розвитком самої науки про суспільство у 1910-1930-х роках?

Теоретичні інновації та переокреслення кола дослідницьких інтересів, меж і характеру своєї науки розгорталися не у стерильному лабораторному просторі випрацювання суто академічних ідей та орієнтирів, а в зарядженій ідеологічними сутичками та сперечаннями атмосфері Першої світової війни, російської революції та загальносвітової кризи. Вплив соціології, хоч і був загалом модерністським методологічним імпульсом, ніс у цьому контексті аж ніяк не тільки позитивне начало (тенденцію до безпроблемного та генералізаторського «унаучнювання»), й означав також істотну розбіжність різних дисциплінарних горизонтів, виявляв – починаючи від 1910-х років і ще до літа 1914-го – ознаки кризового світовідчуття і нескінченної «війни богів», за Максом Вебером. Сюди входив також і конфлікт різних національних версій і характеристик суспільної науки, місця та характеру історіографії та соціології, в їх національному (пов’язаному з місцевим грунтом і культурною традицією) та інтернаціональному вимірах.

Вибір героїв для розповіді про становлення модернізованої національної традиції в російській (та українській) науках про людину 1910-1920-х років може здатися досить довільним. Кожному з трьох науковців можна підібрати навіть яскравішого персонажа-двійника, в біографії якого характерне перехрещення науки, політики та «західного» контексту буде ще показовішим. У цьому сенсі постаті Павла Мілюкова, Максима Ковалевського чи Володимира Вернадського (кожен із яких зіграв важливу роль у житті героїв цієї статті) є, либонь, і показовішими, і краще вивченими, – але вони якраз не творять якогось єдиного ряду. А зв’язок Лаппо-Данілєвського, Сорокіна та Грушевського прикметний у сенсі важливого переломного моменту 1914 – кінця 1920х років, що зумовив специфічну зустріч історіографії та соціології в момент мобілізації науки у зв’язку з Першою світовою війною.

Крім того, тут треба підкреслити й біографічний зв’язок і спадкоємність починань Лаппо-Данілєвського та Сорокіна задля конституювання соціології в Петербурзі-Петрограді протягом 1910-х років (саме на базі історичної науки в стінах Академії наук, а не, скажімо, філософських, педагогічних чи економічних підрозділів – як в інших країнах). Лаппо-Данілєвський був автором проєкту першого інституту соціяльних наук у системі Академії наук навесні 1918 року (проте одночасні плани більшовиків заснувати Соціялістичну академію звели нанівець цей почин). Він також – у зв’язку з активністю Грушевського – співчував становленню самостійної української академічної традиції (підтримуючи Олексія Шахматова і Фьодора Корша в їхніх зусиллях на скасування цензурних утисків української мови). Пітірім Сорокін (сам комі з походження) вельми уважно ставився до перспектив культурного розвитку різних народів Російської імперії і після її політичного краху, хоча залишався прихильником...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі