Історія Кривавщини та ліки від ''пам'яті''

Травень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
762 переглядів

Timothy Snyder, Bloodlands: Europe Between Hitler and Stalin, New York: Basic Books, 2010.

 

За всі роки моєї наукової практики не пам’ятаю, щоб стільки знайомих читали й обговорювали котрусь книжку так, як нову книжку професора Тимоті Снайдера «Bloodlands». Усі, з ким зустрічаюся чи листуюся, готові про неї дискутувати. Голова нашого департаменту історії (еквівалент декана істфаку в українській системі), хоча спеціяліст він у французькій історії, завітав до мене, щоб обмінятися думками про неї. Доня не дала мені спокою, бо я, поки писав рецензію, тримав свій примірник «Bloodlands» в офісі, і вона не могла до нього доступитися. Найбільше мене дивує, що люди не тільки говорять про книжку, але справді її прочитали, попри обсяг: це ж бо справжня цеглина! Авжеж, серед сучасних істориків Східної Европи Снайдер – один із найкращих стилістів, може, і найкращий; але навряд чи більшість читачів, купуючи книжку, знала про це наперед. Радше сама тема розбурхувала цю надзвичайну цікавість: кров, Гітлер, Сталін – трагічний драматизм історії минулого століття в Европі.

Українська наукова й інтелектуальна публіка напевно добре знає Снайдера завдяки його цікавій книжці «Червоний принц. Таємні життя Габсбурзького архикнязя» («The Red Prince: The Secret Lives of a Habsburg Archduke») про Вільгельма Габсбурґа (Василя Вишиваного), прихильно рецензованій на сторінках «України Модерної» і «Критики»1. Але може бути, що він навіть більше відомий виступом у дискусії про Бандеру – «Фашистський герой у демократичному Києві», уперше опублікованим у його блозі для «New York Review of Books», а потім у двох українських перекладах2. Звісно, декому цей текст дуже не сподобався3.

Заголовок Снайдерової книжки, «Bloodlands», – це неологізм. Інша книжка, яку пише Снайдер, називатиметься «Brotherlands» – також неологізм: «братівщина», гра слів, яка відсилає до понять fatherland (батьківщина) і motherland (матірня земля). Це буде дослідження різних випадків з етнічно мішаних східноевропейських земель, коли брати вибирали собі різні національні ідентичності, як-от брати Шептицькі. Bloodlands – це земля крові, або краще: Кривавщина. Снайдер охоплює цим терміном землі, які найбільше терпіли від жорстокої масововбивчої політики Сталіна і Гітлера: головно Білорусь, Польщу й Україну, але також Литву, Латвію й Естонію, і меншою мірою – східну Румунію.

Снайдер написав сміливу книжку. Вона йде в розріз із тенденцією, доволі сильною в західній науці та публіцистиці: виокремлювати Голокост із-поміж усіх інших випадків геноциду і масових вимордувань, обстоювати його унікальність, невимовність  (unrepresentability) і, так би мовити, пріоритетність. Наприклад, Стивен Кац, авторитетний фахівець у юдаїці, порівнюючи різні історичні випадки масового переслідування та вбивства, дійшов висновку, що єдиний справжній геноцид – це єврейський Голокост4. Голодомор не може бути геноцидом, бо відрізняється від Голокосту (для дослідників цієї школи Голокост – одиноке мірило, всі інші мусять ex definitione відпадати)5. Поняття (чи риторика) «невимовности» Голокосту належить радше не до історичної науки, а до постмодерної літературної критики й теорії, і часто провадить до апофатичної містики, до сакралізації Голокосту, стає на перешкоді раціонального, наукового трактування його. Деякі публічні єврейські діячі протестують проти будь-яких зіставлянь або порівнянь Голокосту зі злочинами Сталіна6.

Для Снайдера нема історичного явища, яке існувало би понад можливістю історичного розуміння. Як і його покійний друг Тоні Джадт, Снайдер уважає, що історія як наука є важливим знаряддям проти тиранії і маніпуляцій «пам’яттю», яку він ототожнює з національними проєктами та з негідним змаганням за найбільшу національну мартирологію [402]. Тож йому залежить, наприклад, на тверезому оцінюванні числа жертв злочинів, описаних у його «Bloodlands», зокрема й Голодомору.

Він також...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі