Ігри з кочергою: всерйоз і по-українськи

Січень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
112 переглядів

Книжки і журнали, згадувані в есеї:

David Edmonds and John Eidinow, Wittgenstein's Poker. The Story of a ten-minute argument between two great philosophers, London, 2002.

Kreatives Milieu, Wien um 1900. Ergebnisse eines Forschugsgesrpäches der Arbeitsgemeinschaft Wien um 1900, Herausgegeben von Emil Brix und Allan Janik, München, 1993.

Stefan Simonek, Ivan Franko und die «Moloda Muza». Motive in der Westukrainischen Lyrik der Moderne, Weimer, Wien, 1997.

Historycy Europejscy o Inteligencji i Intelektualistach. [Wydany jako numer] Kultura i Społeczeństwo, Kwartalnik, т. XLIV, № 2, 2002, квітень-червень.

Inteligencja Południowo-Wschodnich Ziem Polskich, pod red. Haliny Kurek, Franciszka Tereszkiewicza, Kraków, 1998.

Rodowody inteligencji. Prus. Wyspiański, Miciński, Witkacy, Kolakowski, Znak, 2002, № 3 (березень).

Повоєнний британський Кембридж не був схожий на Кембридж сьогоднішній, із його охайними будиночками та сліпучими квітниками. Коли 25 жовтня 1946 року Кембридзький Моральний науковий клуб зібрався на своє чергове засідання в одному з будинків Кінґс коледжу, більшості його членів, професорам і студентам філософського факультету, довелося сидіти у верхньому одязі. Бо весь будинок опалював один-єдиний камін, який давав мало тепла, але багато чаду – що добре було помітно з брудних стін і потьмянілих настінних розписів. Затемнювальне маскування на вікнах і тяжкі військові черевики та ґаліфе окремих членів Клубу нагадували, що війна була ще свіжим спогадом.

Доповідач др. Карл Попер прибув із далекої Нової Зеландії. Він щойно видав свою книжку «Відкрите суспільство і його вороги», яка здобула в Англії багатьох прихильників. Один із них, Бертран Расел, і влаштував Поперові приїзд до Кембриджу. Саме «влаштував», бо Поперова кандидатура раз у раз наражалася на заперечення голови Клубу – на думку багатьох, найбільшого філософа «всіх часів і всіх народів» професора Людвіґа Вітґенштайна. Обидва, і Попер, і Вітґенштайн, походили з Відня. Ще до переїзду на докторські студії до Кембриджу Вітґенштайн відвідував логіко-позитивістський гурток і став чимось на зразок божества для його голови Морица Шліка. І тому найперший Поперів виступ на гуртку закрив йому туди дорогу: промовець заходився аґресивно критикувати Вітґенштайна, і роздратований тим Шлік пішов з половини його виступу. Він був певен, що Попер – інтелектуальна посередність і не розуміє самої суті філософії, тож не варто допускати його до кола вибраних.

За Вітґенштайном, філософські питання є проблемами, котрі виникають із недосконалости нашої мови й обмежености нашого інтелекту. А Попер уважав, що за філософськими питаннями криються справжні життєво важливі проблеми, від яких годі відмахнутися, як від інтелектуальних забавок. І тема його виступу в Кембриджі так і звучала: «Чи існують філософські проблеми?». Ті, кого він зібрав у Кінґс Коледж, чекали скандалу. Ні для кого не становила таємниці запальність і невротичність Вітґенштайнової натури: студенти порівнювали темперамент свого професора з атомною бомбою. Він умів і любив бути нищівним, саркастичним, зухвалим і зверхнім, завжди залишаючися блискучим, витонченим і... непереможним. Ісая Берлін згадував, як запевнився після Вітґенштайнової критики, що ніколи не зможе стати справжнім філософом і варто йому зайнятися чимось легшим: наприклад, інтелектуальною історією. Сам факт запрошення Попера, як і тема його доповіді, становили прямий і незамаскований виклик Вітґенштайнові. І це, власне, було до душі Раселові, якого Вітґенштайн в останні місяці неприховано і привселюдно зневажав. Поперова лекція могла щонайменше роздратувати Вітґенштайна, а може навіть (чого дуже сподівався Расел) і затьмарити його ореол найбільшого філософа.

У семінарській кімнаті пахло кров’ю. На початку Попер навів декілька прикладів проблем, котрі він уважав справжніми філософськими питаннями. Відкинувши...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі