Ігри з екстремізмом: закулісся голандського референдуму

Квітень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
720 переглядів

«Це великий день для демократії», – заявили нідерландські опоненти Угоди про асоціяцію України з ЕС, чекаючи на результати референдуму. «Я дізнався купу всього про Україну, – зауважив ротердамський викладач, активний представник табору опонентів, – і воно було того варте (десятки мільйонів на кампанію та величезне політичне потрясіння), такого має бути більше».

Та, здається, голандський народ був іншої думки, адже більшість не прийшла на голосування, тож заледве вдалося подолати обов’язковий 30-відсотковий бар’єр (при цьому 32,2 % – найнижча за всі часи явка в країні). Маніякальні заяви опонентів Угоди про асоціяцію – мовляв, демократія та нація опинилися під загрозою, і їх от-от буде зраджено, – відвернули більшість населення. Як написав колумніст Бас Геійне, навіщо стрибати через обруч, який установили політичні паяци? Ба більше, лавина арґументів, озвучених у медіях, замість прояснити ситуацію тільки остаточно заплутала людей.

Консультативний референдум ініціювала групка людей у пошуках конфліктного питання: коли в силу вступив новий закон про референдум, вони вхопилися за Угоду про асоціяцію України з ЕС. Упевнені в підтримці партій-однодумців – крайньо-правої Партії за свободу (PVV, що відкололася від лібералів) та ліво-популістської Соціялістичної партії (SP, яка коренями сягає маоїзму), – вони діяли доволі ефективно, скориставшись мобільним додатком, який дав їм змогу оперативно зібрати (і значно перевищити) 300 тисяч підписів, необхідних, аби розпочати процес консультативного референдуму.

Правоцентристська ліберальна та християнсько-демократична партії, прив’язані до принципу парламентського представництва і втомлені референдумами та популізмом, не вбачали в цьому своїх інтересів і залишилися переважно осторонь. Натомість лівоцентристські партії – ліво-ліберальна D66, яка спершу була ініціяторкою нового закону про консультативні референдуми, а також Ліва зелена та Робітнича партії – проводили кампанії на підтримку Угоди про асоціяцію з Україною (найактивніше – D66) і зрештою відчули, що інші партії їх покинули. Можна також додати, що D66 (Демократи-66, створені 1966 року) та Зелена ліва партія (створена 1989 року завдяки злиттю різних партій, зокрема й Комуністичної партії, якої вже не існує) є найвиразніше еврофільськими партіями в Нідерландах.

Своєю чергою, опоненти Угоди про асоціяцію України з ЕС апелювали до страху, заявляючи, що угода є сходинкою до членства в ЕС, яка врешті призведе до величезних виплат у грецькому стилі (виплат, які здебільшого осідатимуть у кишенях корумпованого керівництва), а також до великої хвилі імміґрації, що стане загрозою для голандського ринку праці. Угода про асоціяцію не стосується жодного із цих пунктів, але такі арґументи викликали резонанс, особливо серед менш освіченого населення. Тож, мабуть, не випадково, що Амстердам, Ґронінґен та Ваґенінґен – міста великих університетів, – стали тими поодинокими населеними пунктами, де більшістю голосів підтримали угоду. А з протилежного краю опинився Урк, виразно кальвіністське рибальське містечко, де ворожість до Брюселю та його риболовного законодавства посприяли тому, що понад 83% не брали участи в голосуванні.

Як і інші опоненти, лідер ліво-популістської SP, мирно-провінційної за світоглядом та поведінкою, патерналістсько заявив, що Угода про асоціяцію не в інтересах України. Також він лицемірно додав, що угода зайва, адже Україні можна «допомогти», послугуючись уже наявними механізмами. За такою логікою, українці, вочевидь, не знають, що для них добре; виходить, вони боролися (і вмирали) не за те. Одній організації, що стояла за цим референдумом, вистачило нахабства заявити, що Україна – це «країна в стані громадянської війни, де озброєні фашистські підрозділи марширують вулицями»; цим вони некритично відтворили пропаґанду, розтиражовану в російських медіях, що їх контролює держава. Така огульна дезінформація не була винятковою в протестній кампанії, що об’єднала марґіналів...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі