Євреї реґіону, або Реґіон євреїв

Червень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
4
698 переглядів

Полін: дослідження історії та культури євреїв Східної Європи. Вибрані статті. За редакцією Ентоні Полонськи. Упорядник Леонід Фінберг. Переклад з англійської. Київ: Дух і літера, 2011.

Сучасна українська юдаїка робить тільки-но перші кроки на шляху академічного становлення, залишаючись нині інституційно малорозвиненою дисципліною, попри безсумнівну її перспективність. Новою подією в цій царині стало спільне видання «Центру досліджень історії та культури східноевропейського єврейства» при Національному університеті «Києво-Могилянська академія» та видавництва «Дух і літера»: антологія статтей із британського щорічника «Polin: Studies in Polish Jewry».

Українська редакція відібрала сімнадцять публікацій із різних випусків британського часопису й додала передмову, яку британські редактори написали спеціяльно для українського видання. Територіяльні межі розвідок збірника охоплюють терени Першої та Другої Речі Посполитої, Австро-Угорщини, Правобережної України у складі Російської імперії. Однак чисельну перевагу віддано статтям, присвяченим австрійсько-українсько-єврейсько-польській Галичині. Хронологічні межі збірника обіймають період від поширення єврейського населення в Короні Польській у XVI столітті до передодня Другої світової війни. Тема Голокосту в українському «Полін» відсутня, попри наявність її на сторінках британського «Polin». Цій темі присвячено чимало інших українських видань, зокрема й випущених у видавництві «Дух і літера» під егідою «Центру», тож цього разу, як можна зрозуміти задум редакції, вирішено зосередитися на інших, нехай і менш соціяльно значущих темах.

Беручися читати книжку, одразу наражаєшся на «казус підзаголовку»: «Studies in Polish Jewry» в українському виданні перетворилися на «Дослідження історії та культури євреїв Східної Европи». Мабуть, видавці прагнули «пристосувати» британське видання для українського читача: «польське єврейство» – мовляв, якесь закордонне, а «східноевропейське єврейство» стає вже «нашим». Із такої перспективи відбувається модернізація історичних понять: «польське єврейство» – євреї Польщі від Одри до Сяну, «українське єврейство» – євреї України від Сяну до Дону, а «східноевропейське єврейство» – євреї Східної Европи від Одри до Волги.

Осучаснення понять призводить до втрати розуміння історичного спадку – обнуління внеску євреїв в історію реґіону, начебто не існувало жодного особливого «польського єврейства» XIV–XVIII століть, для якого слово «Polin» або «Poylin» (ןילופ) («Польща» івритом, буквально – «тут переночуй») вказувало на сприйняття Польщі як благословенної тимчасової обителі до приходу Месії: «...Він скинув з небес країну своєї пишности, жадану Польщу, чарівну прикрасу Всесвіту, проковтнув і не пожалівся над пристанищем Якова, своїм заповідним сховищем, і не згадав про землю, підніжжя ніг своїх, у день гніву й помсти», – волав хроніст Натан Гановер, починаючи оповідь «Глибокий мул» – про винищення євреїв під час «Хмельниччини» 1648 року. Чим Річ Посполита заслужила епітети «чарівна прикраса Всесвіту» та «пристанище Якова»?

Історіографічний образ «польського єврейства» створює низка статтей збірника. Найбільш тематично віддаленою публікацією є розвідка Зенона Ґульдона і Яцека Віячка «Обвинувачення в ритуальних убивствах у Польщі, 1500–1800 рр.» – детально відтворена хроніка ритуальних процесів у Речі Посполитій [с. 294–345]. Однак «ритуальні процеси» все ж таки не були повсякденною реальністю в житті польського єврейства, а жахливою нормою вбивства євреїв стали 1648 року і після нього. Адже в статті вказано на відсутність «ритуальних процесів» під час воєн середини XVII століття, коли розправи над євреями вже не потребували судових рішень [313–314].

Із культурними особливостями ашкеназів (євреїв Центрально-Східної Европи) знайомить читачів праця Ельханана Райнера «Ашкеназька еліта на початку Нової доби: рукопис і друкована книга» про субкультуру єврейських...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі