Гуцулія, осінній архіпелаг

Жовтень 2000
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
94 переглядів

Василь Герасим’юк. Осінні пси Карпат. Із лірики вісімдесятих. – Київ: Факт, 1999.

Василь Герасим’юк. Серпень за старим стилем. – Львів: Кальварія, 2000.

1.

Географічно річ беручи, архіпелаг Гуцулія розташований посеред Карпатського моря; проте пильні спостереження вказують, що рік за роком гуцульські острови невпинно віддаляються у бік Повітряного океану й рано чи пізно ми будемо змушені визнати, що вони вже сяють у глибинах зоряного неба як іще одне недоторканне сузір’я – заворожено повторимо назви окремих його зірок: «Мончели», «Ґрегіт», «Брустури», «Прокурава», «Космач», – яким найкраще милуватися рано восени, скажімо, у серпні за старим стилем, наперед відмовившись від пізнаннєвих зусиль.

Тим ціннішими є для нас послання гуцульських мольфарів та поетів, які ще утримують зв’язок Великої України з даленіючими гірськими островами. Поклавши руку на серце, треба визнати, що їхні повідомлення не належать до легкопрочитуваних; тим більше не надаються вони до негайного практичного застосування, чужі політичній і соціальній дійсності долин, водночас випромінюючи зі своєї самодостатності та відстороненості незліченну кількість можливих змістів і їхніх герменевтичних прочитань.

Саме такою, многосвітлою у своїй таємничій темряві бачиться поезія Василя Герасим’юка, видатного поета Гуцулії, чия збірка вибраної лірики вісімдесятих років «Осінні пси Карпат» з’явилася друком на межі тисячоліть. Видана вона – зважаючи на реалії долин – радше невдало, чи то з якимсь поспіхом, чи то з певним несмаком. Чудовий фотопортрет автора, виконаний Юрієм Приходьком і вмотивована цілісним Герасим’юковим екзистенційним сюжетом репродукція «Повернення блудного сина» Рембрандта набувають невластивого звучання у сусідстві з двома симпатичними й цілком зубатими молодими людьми (на третій сторінці обкладинки), які невимушено рекламують банк «Україна». Незважаючи на всю їхню симпатичність, рекламі бракує обов’язкових розділових знаків і з великої літери – щоб помітніше було – втулено граматичну помилку: «Щоб не трапилось у житті, пам’ятайте...». Ще більше відлуння цих дисонансів дратує тоді, коли воно починає впливати на сприйняття самих поезій – так, наприклад, пронизливий шепіт поета:

І я шепочу: Україно.

І я шепочу: Україно.

І я шепочу ще і ще,

мимоволі починає сприйматися як іще одна тиха реклама однойменного банку. Звичайно, будь-який написаний рядок можна зробити двозначним або й смішним, перенісши його до іншого контексту, – але ж не у твоїй власній збірці поезій! Одне слово, Україна вкотре зле пожартувала з Гуцулією. Вірші розташовані один за одним, поспіль, у текстах трапляєш десяток друкарських помилок, – для нас, уже спокушених розкішними взірцями того, як слід видавати гарну поезію (ось хоча б і «Із янголом на плечі» Івана Малковича), все це якось не так, трохи саморобно й нефахово.

2.

Так ото намагаючись не зазирати на третю сторінку обкладинки, ми починаємо читати «Осінні пси Карпат». І вже на другій чи там третій хвилі суцільного потоку важкої та важливої поетичної мови ловимо себе на думці, що прорахунки видавців узагалі малоістотні, коли є така поезія. Якраз ось такі вірші читатимуться – як у блідих копіях самвидаву, так і в шикарних антологіях на пахучому папері. Такі вірші пригадуватимуться – і в цьому, мабуть, найбільша заслуга видавництва, що воно пунктирно нагадує істотні знання добрих віршів, а ті, своєю чергою, підводять зір угору, до областей, де ніколи не буде філій банку «Україна» і які вічно породжуватимуть очікування на наше повернення Додому.

Перше, що впадає до ока при уважному вчитуванні в «Осінні пси Карпат» – це якась несамовита вразливість Герасим’юкового ліричного «я». Зайве було би шукати і, як роблять це останнім часом більшість...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі