Гра з мороком на двох

Серпень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
6
1182 переглядів

Пора серця. Інгеборг Бахман – Пауль Целан. Листування. Переклад Петра Рихла та Лариси Цибенко. Чернівці: Книги – XXI, 2012.

На похорон епістолярії ще не промовили жодного слова. Не написали. У той момент, коли листування перетнуло кордон миті й перестало бути зобов’язанням, розпочався попервах повільний, а потім щодалі швидший напів-, і після того тільки – розпад здатности відповідати, найперше перед самим собою, за те, до чого ти зобов’язуєш Іншого, заклинаючи прочитати й дати відповідь. Тоді, можна сказати, пролунало останнє прощальне vale! будь-якій (у перших листах несміливій) інтимності. Магічний жест принесення та прийняття дару, а з ним і влада дарувальника над тим, хто приймає дароване, та навпаки – припинили свій коловорот підтвердження прекрасного змовництва листувальників. Lettres d’amour – це ілюзія та спогад, фантом минулого і фіміям нетутешньому; папір деґрадує до сировини, целюлоза застигає у стовбурі, а шелестіння голосів у гіллі повертається в кедри ливанські – і вони вже з далекого міту не віддають любовним листам частку магії. Чорнила всотуються чорнильними горішками – вже не стають знаком крові, що нею підписують клятви повік і навік.

Якщо це трапляється – і трапилося – з сентиментальними посланнями, то що казати, коли вони – форма екзистенції та напруги двох, трьох і більше «змовників», троє з яких – унікальні письменницькі постаті середини XX століття – Пауль Целян, Інґеборґ Бахман, Макс Фриш, а четверта – Целянова дружина Жизель Целян-Лєстранж, котра зуміла залишитися собою, не перетворивши життя дивного трикутника геніїв і свого поруч із ними на повсякчасне сичання розлючених змій. Три листування, Бахман – Целян, Целян – Фриш, Бахман – Лєстранж, уміщені в «Порі серця», сплітають і вибудовують неймовірну архітектоніку понад двадцяти років чуттєвости, зближень, віддалень, захоплень, розчарувань, напруги, виснажености, відчаю. Звісно, центр і вісь стосунків творить листування Бахман і Целяна – не просто листування, але ще й вірші, ще й дарчі написи на книгах, ще й переслані одне одному фраґменти статтей, манускрипти. Загалом – майже двісті документів, що творять уривчасту, тривку, нервову до виснаження лінію взаємин на межі особистого, літератури, видавничих справ, кола знайомств. Листування, Briefwechsel, тут не лише обмін аркушами й конвертами, написаним від руки та надрукованим на машинці, але й постійне зміщення вододілу, кордону, своєрідна мапа зміщень зон впливу, окупації, наступів та напрямків транспортування взаємних контрибуцій. Ніби окупована Австрія, поділена на чотири зони до 1955 року й так само четвертований Відень, де 1948 року познайомилися 21-річна Інґеборґ і 27-річний Пауль, стали атмосферою між- та понадвладдя, віддзеркалюючись у настроях, змушуючи їх відчувати себе то «переміщеними особами», то – приреченими у Transport, цьому фашистському евфемізмі для концтабірного вантажу.

Так, ніби знаючи і відчуваючи вагу всього подальшого, всього, що, врешті-решт, зламає ці стосунки, цей неймовірно інтимний – у найглибшій інтимності відкриття Іншому власної екзистенції – зв’язок відкриється віршем «У Єгипті», своєрідними заповідями кохання. Але це не звуки чуттєвости в дусі Пісні над піснями чи «Мапи Країни Ніжности», не запис у дівочому альбомі посеред пелюсток чи духмяного від парфумів сховища сентиментальних таємничок: Рут! Ноемі! Міріам! – приходить чужинка, з якою закоханий ділить не лише своє почуття, але й жах табору, й апокаліпсис свого народу – це вже автор у 1947 році надрукованої «Фуґи смерти». Але й вона – це не юна сповнена веселощів бюрґерська донька: вже тривалий час Бахман намагається порозумітися і дійти згоди з собою, адже нацистське минуле в особі батька – це її реальність, із якою треба жити. До того ж сфера її наукових інтересів – Гайдеґер, їй треба самій визначитися зі ставленням і до його інавґураційної...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі