Гра в класика

Жовтень 1998
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
60 переглядів

Роман Скиба. Хвороба росту. Зібрано-вибране. — Київ: Смолоскип, 1998.

Видавництво «Смолоскип» до ос­таннього часу практикувало видан­ня невеличких збірочок молодих поетів, що отримали право на пуб­лікацію після нагородження грамо­тою того ж «Смолоскипа» за перемо­гу в конкурсі рукописів. Та, певно, надихнувшись зрослою майстерніс­тю дебютантів, видавництво подару­вало читачам дві книги, що зовні ви­глядають багато доросліше. Симпто­матично, що обидві — поетичні. Да­лебі, когорта «дев’яностиків» (як во­ни себе з любов’ю величають) прозу писати ще не навчилася.

Перша з них — «Рамаян» Макси­ма Розумного. Обсяг цього твору значно перевищує творчі потенції автора, тому не будемо залучати «ні­бито поезію» до нібито літературно­го процесу. «Рамаян», у принципі, коментарів не потребує.

Друга — це «зібрано-вибране» Романа Скиби. Поет зі Львова, який видав свою першу збірку 1992 року, тепер зібрав під однією обкладин­кою все, що вважав за потрібне, з на­писаного протягом 1988-1997 років. Книга, яка вміщує вірші за десять років, поза сумнівами, є книгою етапною. А її зміст цілковито пере­конує, що разом з цим, — вона є озна­ченням певної авторської кризи.

«Хвороба росту» — так назвав її поет. Залишається загадкою: чи він вважає, що вже «одужав», тобто вже виріс, чи навпаки, підкреслює при­ховану в назві тезу — поезія завжди є хворобою зростання, ознакою по­ступового вивищення над незрілістю та інфантилізмом.

Задивившись у місячні лики

В глибині заліхтарених площ,

Усміхнешся і станеш великим,

Усміхнешся і станеш, як дощ.

 

Коли вимрієш в полі лелеку

І рвонешся за ним навздогін.

Усміхнешся і станеш далеким.

Усміхнешся і станеш, як він.

 

І коли за сліпучою гранню

Осягнеш, що земля не твоя, —

Заридаєш і станеш останнім,

Усміхнешся і станеш, як я.

Вірш переоповідає історію такої хвороби, чи, просто, історію форму­вання особистості, шлях пошуків се­бе у світі, процес самоідентифікації, появи відчуття власної осібності й відірваності від усього й усіх — «за­ридаєш і станеш останнім». Цінність цих спостережень насамперед у по­єднанні інтимно особистого з гло­бально-вселюдським досвідом — градація таких почуттів відчута на власній шкірі мало не кожним і посі­дає певне місце на сторінках приват­них міфологій.

Роман Скиба ледь не єдиний лі­рик на всю нашу молоду поезію. Цей факт, із позначкою «найкращий лі­рик епохи», документально під­тверджений на одному з фестивалів «Лір», організатором яких Скиба ви­ступав п’ять років поспіль.

Його вірш «Я живу в телефонній буді», написаний, напевно, задовго до виходу перших публікацій, на по­чатку 90-х років увійшов до «золо­того фонду» дівчачих альбомів та університетських самодруків. Зда­валося, — це голос нового покоління, поезії, яка знайомі обставини та речі викладає у найближчому до серця почуттєвому регістрі:

Я поїздам повірю скоро.

Нехай везуть, куди бажають.

Хай на вокзал зійдуться хором

Ті, що мене не проводжають.

Скибі властивий якийсь щасли­вий дилетантизм. Треба придивити­ся уважніше, щоб помітити: ліричний герой, який блукає переважно осінніми парками та забрьоханими вокзалами і вперто називає себе «приблудою», насправді має солід­них літературних родичів. Ключем до розуміння стають не тільки вірші, але й переклади. Автор дбайливо розміщує їх в окремі цикли, додаючи щоразу: «З Сергія Єсеніна, з Марини Цвєтаєвої» тощо, визначаючи їх скорше як переспіви улюблених авто­рів. Коло шанованих Скибою поетів окреслює межі його власної поетич­ної манери — талановито і щиро він продукує вже розроблені ними вер­сифікаційні та світоглядні моделі:

Білий світ, білий сніг.

Висріблена вулиця.

Хто — дійшов, хто не зміг;

Решта все забулося.

Хто там коней запріг?

Хто на санях скулився?

Білий світ, білий сніг,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі