Голий реалізм

Листопад 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1021 переглядів

Що таке Ваймарський Трикутник? Під час візиту до Києва в лютому 2014 року саме міністри закордонних справ Польщі, Німеччини та Франції взяли відповідальність за припинення насильства і започаткування мирного вирішення кризи. Однак уже за якихось два тижні німецький міністр закордонних справ заявив, що не бачить членства України в НАТО, а Польщу невдовзі видалили з гри за майбутнє України.

Головною метою співпраці, яку 1991 року започаткували міністри Польщі, Франції та Німеччини, було подолання поділу Европи й уведення молодих демократій до спільноти европейських країн. Навіть якщо ця формула стосувалася передовсім винятково Польщі, тодішній досвід міг би стати надзвичайно доречним у сьогоднішній ситуації в Україні. Однак тепер, коли минуло понад двадцять років, здається, що після вступу Польщі до ЕС зникли стимули, які були би здатні змобілізувати членів трикутника до спільних дій. Зрештою, складно уявити кращий рушій до спільної діяльности, здавалось би, «близьких» партнерів, аніж військові дії безпосередньо за кордоном однієї з країн цієї трійки. Проте, здається, з-під прикриття пропаґованих ліберальних ідеалів у взаєминах після холодної війни все виразніше проглядає голий реалізм, який визначає ставлення до української кризи у Варшаві, Берліні чи Парижі. Польське обурення німецькою м’якістю знаходить своє обґрунтування в історії взаємних стосунків. Неприховане відсторонення польського міністра закордонних справ із кола держав, які шукають шляхи виходу з української кризи, закінчило еру добрих почуттів. При цьому може здатися, що на Віслі до такої міри панує переконання у винятковості польсько-німецьких стосунків та повній узаємозалежності, що навіть найжорстокіша дійсність не здатна його змінити. Візьмімо для прикладу бодай провідну російсько-німецьку ініціятиву – Північний Потік, яку на Віслі сприйняли як сумний епізод в ідилічних стосунках із Берліном.

Однак перспектива Східної Европи здається абсолютно іншою, і в ній за Польщею стоїть не оскаженілий ведмідь, який підкорює світ, доки натрапить на опір, а найбільша країна у світі, із якою Берлін поєднує тривала історія взаємних стосунків. У російсько-німецьких стосунках домінують інтереси. За даними Німецької Федерації Промисловости, понад 6000 німецьких фірм інвестувало в Росії більше ніж 20 мільярдів евро. Північний Потік перетворив Німеччину на своєрідного ґаранта европейської енергетичної безпеки, а російська природна сировина визначає ставлення Берліна до сходу Европи. Зрештою, газова нитка, яка з’єднує Росію та Німеччину, не лише ґарантує стабільність постачання газу до стратегічного партнера. За допомогою колишнього німецького канцлера, якого оплачувала Росія, Кремль ґарантував собі надійний політичний захист. Ба більше, газопровід змінив значення поняття диверсифікації, яке від часу його появи вже не враховує польських побоювань щодо «закручування вентиля».

Для Берліна різке погіршення стосунків із Росією може завдати серйозного удару німецькій економіці, і навіть більше – це також дасть змогу Китаю взяти на себе роль ключового торгівельного партнера Москви. Пекін отримав би додаткову конкурентну перевагу, а Берлін постав би перед викликом пошуку нових природних ресурсів для задоволення потреб німецької економіки.

Наступним ключовим елементом стосунків Німеччини з Росією є вплив історії двосторонніх стосунків, які характеризувала виняткова близькість (хоча не завжди дружня). Споріднену династію Романових було не лише реабілітовано, а й інкорпоровано в символіку сучасного наративу російської держави, яку видно навіть у формах кремлівських ґвардійців. До того ж іще 2005 року під час святкування шістдесятиріччя закінчення Другої світової війни Росія вибачила Німеччині завдану кривду, наголошуючи роль «німецького» (sic!) антикомуністичного руху. Водночас понура відраза до німецького експансіонізму позбавила німців можливости послугуватися повним набором...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.