Голодомор і репресії в Україні

Грудень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
225 переглядів

Влітку 2006 року було розсекречено деякі джерела Галузевого державного архіву Служби безпеки України (ГДА СБУ), які стосуються голоду 1932–1933 років і дуже довго були за­криті. Частину цих документів  і матеріялів опубліковано в науково-документальному виданні «Розсекречена пам’ять: Голодомор 1932–  1933 років в Україні в документах ҐПУ-НКВД», що витримало два видання. 2008 року процес розсекречування  продовжили, й цього разу він охопив джерела ҐПУ, що переважно відбивають  діяльність іноземних дипломатичних представництв в УСРР, стосуються директивних і деяких оперативних чекістських документів.

Ситуація в селі, вимоги партійно-державних структур і зусилля ҐПУ на їх реалізацію, діяльність із приховування  інформації про суть і масштаби Голодомору, настрої населення та здійснювані репресивні заходи – все це  можна знайти в щойно розсекречених джерелах.

Іще до подій, на які звернемо увагу в цьому матеріялі, у листопаді 1931 року в одному з документів генерального консульства Німеччини в Харкові було зазначено:

...Сильною рукою партії і водночас  урядовим органом є державна поліція, яку в Україні досі очолював  енергійний Балицький, якого цього року скерували до Москви на посаду одного із заступників Менжинського. Його наступник Реденс, родом із Галичини, досі був мало помітний. ҐПУ з не меншим запалом, ніж у минулі роки, намагалося і впродовж останнього року захищати безпеку держави методами, які воно вважає  правильними і випробуваними, передовсім, безжально переслідувати  і карати всі підозрілі спроби пе­ревороту.  

Однак у серпні 1932 року в листі до Лазаря Кагановича Сталін висловив невдоволення діяльністю Реденса і запропонував скерувати до УСРР Всеволода Балицького на посаду голови ҐПУ або повноважного представника ОҐПУ, залишивши його при цьому заступником голови ОҐПУ СРСР. Проте сталінську вказівку вті­лювали поступово: 25 листопада 1932 року постановою політбюра ЦК ВКП(б) Балицького, з огляду на його «великий досвід української роботи», було призначено особливо уповноваженим ОҐПУ в Україні з  підпорядкуванням йому Реденса і всього чекістського апарату УСРР. При  цьому Балицький зобов’язувався щодві декади подавати до ЦК ВКП(б) коротку доповідь про роботу ҐПУ УСРР. Ось так чекісти в Україні отримали мовби двох керівників: формального (Реденс)  і фактичного (Балицький). Цілком імовірно, що Балицький отримував від Сталіна якісь особисті вказівки  та рекомендації, оскільки він, як засвідчує журнал запису осіб, яких приймав Сталін, 15 і 24 листопада був на  прийомі у вождя.

Зміцнюючи чекістські структури України, Сталін не забув і про найвищеполітичне керівництво. Вже згаданий лист від 11 серпня 1932 року, а також інші листи до Лазаря Кагановича містять нищівні оцінки Станіслава Косіора, Григорія Петровського, Власа Чубаря. Тож не випадково 1932 року, крім Всеволода Балицького, до УСРР буде скеровано відомих сталінських клевретів: Вячеслава Молотова (він очолить Надзвичайну комісію у справах хлібозаготівель), Лазаря Кагановича,  Павла Постишева (їх офіційно призначать особливо уповноваженими  ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР спеціяльним спільним рішенням цих  органів 19 грудня 1932 року). Призначені контролювати місцеве на­чальство, ці керівники фактично станови ли альтернативний місцевому центр по­літичної влади і впливів. Усі вони бу­ли прибічниками методів тиску й апріорно керувалися тим, що в Україні існує законспірований спротив, який необхідно зліквідувати.  

Цим керувався і Балицький, вказуючи на «організований саботаж  хлібозаготівель та осінньої сівби, організовані масові крадіжки у колгоспахі радгоспах, терор щодо найстійкіших і найвитриманіших комуністів та активістів на селі, перекидання десятків петлюрівських емісарів, розповсюдження петлюрівських летючок». Він робить висновок про «безумовне існування на Україні організованого контрреволюційного повстанського підпілля, яке пов’язане із закордоном та іноземними розвідками, головним чином...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі