Гола свобода і тіла на драбині

Лютий 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
798 переглядів

Марія Маєрчик, Ольга Плахотнік. «Радикальні “Фемен” і новий жіночий активізм». Критика, 2010, ч. 11–12;
Марія Дмитрієва. «“Фемен” на тлі грудей». Критика, 2011, ч. 1–2.

Юлія Сорока

Ситуація з «Фемен» нагадує мені події 80-х років минулого століття із Оліверо Тоскані – рекламним дизайнером та автором стратегії «Об’єднані кольори “Benetton”». Його постери містили зображення на гостро контраверсійні теми: расизм, СНІД, забруднення довкілля, смертна кара, анорексія тощо. Тактика полягала у демонстрації забороненого, наприклад, жіночих грудей, чоловічих геніталій тощо. Ідея була проста: заборонене привертає увагу успішніше, ніж штучно вигадані маркетинґові мотиватори.

Скандали навколо цих проєктів були викликані не тільки (і не стільки) контраверсійністю зображених тематик, але стали реакцією на порушення визнаних й невидимих кордонів між «сферами» життя, в цьому випадку – комерційною та суспільно-політичною. Політизуючи споживання, Тоскані одночасно порушив леґітимні кордони реальности, тобто зазіхнув на символічний порядок і владу, що його підтримує.

«Фемен» робить те саме, але з іншого боку. Вони використовують найпотужніший зі сформованих масовою культурою споживання мотиваторів – жіноче тіло – щоби привернути увагу до важливих суспільних питань. Вони виривають мову еротики з комерційної сфери її застосування, тіло – від сусідства зі споживчими товарами та прикріплюють його до проблем, які самі визнають за важливі. Їхня авдиторія необмежена, бо символічний порядок стосується всіх.

Маю на увазі, що символічний порядок не має якогось окремого власника чи начальника, проти кого спрямовуються такі акції. Всі ми як члени суспільства є його носіями, анґажовані ним та інвестуємо в нього, бо він є загальною умовою та рамкою суспільного існування. Під цим кутом зору треба розглядати й відгуки на акції «Фемен». Звичайно, ця реакція суперечлива, але залежить не тільки від ставлення людини до артикульованої проблеми (антиукраїнськість Московського патріярхату, заборони абортів, секс-туризм тощо) та якихось соціяльних, культурних, особистісних характеристик. У цій реакції переважає дія захисних механізмів леґітимного символічного порядку, а саме активне несприйняття ситуації, відторгнення спровокованих нею почуттів та думок, намагання витіснити побачене й почуте з пам’яті. (Так у старих фільмах мати закриває долонею очі дитині, щоб вона не бачила оголеного тіла людини протилежної статі.)

Але будь-який соціяльний порядок є історичним явищем, тобто він складається, створюється в конкретних умовах життя суспільства, а саме – в реальній ситуації розподілу влади між різними групами та спільнотами. Іншими словами, саме боротьба за панування в суспільстві й визначає конкретні норми символічного порядку: він виражає та захищає передусім інтереси переможців цієї боротьби, а пізніше, будучи визнаним, сприймається як належний. Ми сприймаємо навколишній світ, інших людей, їхню поведінку та будь-які події саме опосередковано приписами символічного порядку. (Звісно, визнати попереднє щодо твердження, що російський чорноморський флот має розташовуватися в Севастополі, легше, ніж стосовно твердження, що призначення жінки полягає в турботі про дітей та їхнього батька. Так би мовити, масштаби ситуацій непорівнянні. Але суть питання однакова.)

З огляду на це, зміст акцій «Фемен» у створенні ситуацій миттєвого вивільнення сприйняття. І якщо ми здатні не відвернутися від цієї свободи – бо це страшно не менше, ніж переходити пішки автобан – то маємо замислитися, а чи відповідають норми, за якими існує наше суспільство, саме нашим інтересам.

Єлєна Ґапова

Переклав з російської за рукописом Павло Прокопчук.

Статтю Марії Маєрчик та Ольги Плахотнік «Радикальні “Фемен” і новий...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі