Глядач як перформер

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
9
1329 переглядів

Інтерактивне мистецтво не має єдиного, чітко окресленого початку. Дослідники, які намагаються підсумувати його фундаментальні риси і сформулювати означення, наштовхуються на проблему надто великої кількости й розмаїття явищ цього феномену. Ці явища заклали ґрунт для його народження, вплинули на підбір визначальних рис, окреслили динаміку та напрямки розвитку. Можна погодитися, що в результаті такого складного походження історія чи радше історії інтерактивного мистецтва не мають лінійного розвитку, а рухаються кількома окремими, здебільшого паралельними, траєкторіями, які перетинаються на певних відтинках, набуваючи вигляду складної багатовимірної структури. Існує багато початків, а отже, багато історій. Замість однієї маємо низку почасти взаємодоповнюваних, почасти конфліктних історій інтерактивности в мистецтві. Їх спільна мапа схожа на континент із рваними контурами й розмитими кордонами, чи навіть архіпелаг. Це можна порівняти з кореневищем, з огляду на нестабільність і, як наслідок, змінність і неокресленість контурів, що дозволяють описати себе лише на мить, тільки в русі, і ніколи – остаточно. Я радше назвав би таку структуру ризоматичним архіпелагом. Інтриґа в тому, що історія інтерактивного мистецтва є відбитком засадничих характеристик власного об’єкта: нелінійність, плинність, багатоплощинність і різноспрямованість трансформацій, відкрита архітектура, множинність перспектив, поява у щоразу індивідуалізованих конфігураціях.

У цьому дослідженні я прибираю роль археолога і картографа водночас. Спершу виокремлю найважливіші, на мою думку, сфери-джерела інтерактивної творчости, тоді накреслю їх спільну мапу. Я покажу й детальніше зупинюся на визначних мистецьких творах, які започаткували окремі напрямки інтерактивного мистецтва різного походження. Тут описано властиві кожному з них конфігурації складових частин і характеристик, матриці, які нерідко стають визначальними для творів, що потрапляють у сферу їхнього впливу, і спільно формують властиві їм інтерактивні ситуації, окреслюючи поля інтерактивної мистецької комунікації.

Усі виділені тут сфери-джерела належать до мистецького світу. Бо за логікою саме там насамперед шукаємо місце народження інтерактивної творчости. Це, звісно, не означає, що так ми іґноруємо можливість відшукати інші, немистецькі, попередники інтерактивного мистецтва. Навпаки, мистецтво як таке, а тим більше мистецтво інтерактивне (враховуючи його розгалужені конститутивні зв’язки з численними сферами науки, технології та медій) розвивається під впливом великої кількости позамистецьких чинників, і його визначають у різноманітних гетерогенних, внутрішньо складних, дискурсивних контекстах: філософських, культурологічних, суспільних, політичних. Воно є частиною дійсности, яка його визначає, в якій воно пов’язується з іншими своїми складниками. Кібер-культура є експресією сучасного суспільства, яке стало мережевим та інформаційним. Мультимедійне інтерактивне мистецтво творить основні мови кібер-культури, надаючи їй виражальних можливостей. Тут же предметом уваги буде комплексний процес виокремлення і формування інтерактивного мистецтва на території різнорідних мистецьких практик.

Варто представити перший, іще дуже загальний нарис мапи нашого архіпелагу/кореневища. На мою думку, інтерактивне мистецтво засновувалося насамперед на п’яти видах мистецьких практик, по-різному пов’язаних і водночас цілком відмінних. Тож його джерела і фраґменти історії є, відповідно, частиною історії п’яти різних тенденцій у сучасному мистецтві. Це також означає, що інтерактивне мистецтво як цілість визначають властивості п’яти видів сучасної мистецької творчости: кінетичне мистецтво, мистецтво дії, мистецтво інсталяції, мистецтво цифрових медій і концептуальне мистецтво. Ці практики, а також мережа зв’язків між ними створили фундамент для розвитку інтерактивного мистецтва, надаючи йому водночас гібридного, міждисциплінарного та трансмедійного характеру.

Усі ці види мистецької творчости, на мою...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі