Глобальні наслідки «української кризи». Занепад Росії та евроазійська безпека на початку ХХІ століття

Червень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
1586 переглядів

Фраза «українська криза», яку найчастіше вживають на позначення сучасного конфлікту в Східній Европі, вводить у подвійну оману. Вона не лише відволікає від головного підбурювача і рушійної сили ескалації конфліктів у Криму та на Східній Україні, тобто Кремля, але й може спричинити хибне враження про «українську кризу» як суто місцеву й тимчасову проблему.

«Українська криза» матиме різні наслідки для міжнародних відносин поза межами Східної Европи. У зв’язку з тим, що Будапештський меморандум про ґарантії безпеки 1994 року щодо України знецінився, ця криза підриває всесвітні зусилля, спрямовані проти поширення зброї масового знищення. Вона здійснює дедалі помітніший неґативний вплив на економіку Росії та її становище у світі і цим завдасть довгострокової шкоди важливому гравцеві на міжнародній арені. «Українська криза» стоїть на заваді подальшій европейській інтеґрації Росії, а отже, постанню Великої чи Широкої Европи, а також створенню спільної зони торгівлі та безпеки від Лісабона до Владивостока. Популярна сьогодні ідея, що Москва зможе замінити своє партнерство із Заходом китайсько-російським союзом, є сумнівною. Зважаючи на зменшення економічної ваги Росії та зростання геоекономічної потужности Китаю, взаємно вигідне, тісне партнерство між Росією та Китаєм здається малоймовірним. Економічний спад і політична ізольованість Росії послаблюють її у відносинах не лише із Заходом, але й із Азією. Московський «поворот на Схід» має мало шансів на успіх.

Ні мале, ні прекрасне                                                                       

У розумінні багатьох західних журналістів, дипломатів і політиків «українська криза» може мати згубні наслідки для українців, кримських татар, антиімперіялістично налаштованих росіян та інших східноевропейців. Її також уважають за ганебну поразку ЕС і НАТО. А дехто припускає, що злощасна «криза » в Україні матиме лише дуже незначні наслідки за межами Східної Европи. У кращому випадку «українську кризу» розглядають як чергову територіяльну загальноевропейську проблему, яку важко вирішити. Однак є надія, що її можна — чи вже вдалося — «заморозити» у якомусь специфічно постсовєтському недодержавному стані, який нагадує ті, що вже існують у Молдові й на Південному Кавказі. За всієї своєї трагічности «українська криза», як і війни на території колишньої Юґославії, є, безумовно, неприємним, проте, зрештою, несуттєвим епізодом у загальному перебігу світової історії часів після холодної війни — такою є найпоширеніша, хоч і не завжди висловлена вголос думка.

Утім, деякі наслідки анексії Криму, яку здійснила Росія, і прихованої інтервенції на Донбасі виходять далеко за межі Східної Европи. Вони створюють у Північній Евразії великі, тривалі та небезпечні глухі кути. Вони заторкують основи европейської чи навіть світової системи безпеки. І насамперед провокують внутрішні потрясіння в найбільшій країні світу, яка є постійним членом Ради Безпеки ООН і посідає друге місце за кількістю ядерної зброї, — Росії — з усіма наслідками для світової політики. Деякі прямі й непрямі впливи, здавалося б, реґіональної «української кризи» сягнуть масштабів, які вимагатимуть перегляду базових координат світової політики ХХІ століття.

Надреґіональні, а то й трансконтинентальні відлуння «української кризи» стосуються не тільки (якщо взагалі її стосуються) України, а також впливають на внутрішні справи Росії, зовнішню політику Кремля та їхні міжнародні наслідки. По-перше, вони торкаються міжнародних зусиль, спрямованих на боротьбу з розповсюдженням зброї масового знищення. По-друге, вони ставлять під сумнів стабільність нинішнього російського режиму і затьмарюють загальні перспективи Росії як постсовєтської багатонаціональної держави. По-третє, вони погіршують прогнози паневропейського співробітництва та асоціяції на Північній півкулі нового століття....

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі