Форпости і мости гуманітаристики

Листопад 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
2
638 переглядів

...наука часто плазує в ногах у домінуючої культурної парадигми...

Кристофер Раєн, Касильда Джета, «Світанок сексу»

Книжки, про які йдеться у цій статті:

Ева Доманська, Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле, Київ: Ніка-Центр, 2012.

Крістофер Раєн, Касільда Джета, Світанок сексу. Доісторичні витоки сучасної сексуальності, Київ: Темпора, 2012.

Постнеклассические практики: опыт концептуализации, коллективная монография под общей редакцией В. И. Аршинова и О. Н. Астафьевой, СПб.: Издательский дом «Міръ», 2012.

Ю. А. Іщенко, Біогносис: подвійний топос життя: нариси з трансформації філос. культури біології, Київ: Центр гуманітарної освіти НАН України, Житомир: Волинь, 2010.

Александр Марков, Эволюция человека, В 2 книгах. Книга 1. Обезьяны, кости и гены, Москва: Астрель, Corpus, 2011.

Александр Марков, Эволюция человека, В 2 книгах. Книга 2. Обезьяны, нейроны и душа, Москва: Астрель, Corpus, 2011.

Александр Марков, Рождение сложности. Эволюционная биология сегодня. Неожиданные открытия и новые вопросы, Москва: Астрель, Corpus, 2010.

Жан-Мари Шеффер, Конец человеческой исключительности, Москва: Новое литературное обозрение, 2010.

 

Патетичні заяви про необхідність гуманізувати науку, що ґрунтуються на беззаперечності кількасотлітніх спрямувань гуманітаристики, часом скидаються на картонні декорації. В особі одних представників ідеологізована гуманітаристика поступово дискредитує свій дискурс як науковий. Проте в інших гуманітарів постає питання про те, що гуманітаристика на початку XXI століття вже не може залишатися незмінною. Тому й діялог між нею та природознавчими і технічними науками опиняється в новому контексті. І симптоматичними щодо розуміння цього є дуже різні видання: від популярного розмислу антропологічної лінії до фоліянтів із дискусіями філософів науки – і в них часом говориться про вбудованість панівної культурної парадигми в природничі науки, появу нових варіянтів гуманітаристики або сумніви у її традиційних ціннісних настановах.

Від нової гуманітаристики до постгуманітаристики

Третя частина книжки Еви Доманської «Історія та сучасна гуманітаристика: дослідження з теорії знання про минуле» називається промовисто: «У напрямку до постгуманітаристики». Дослідниця говорить про парадигматичну прогалину в сучасній гуманітарії. Нині метою створення знань часто стає адаптація до мінливих умов. Тому, вважає Доманська, модель розуміння та ідея наукової революції, що їх запропонував Томас Кун, не є адекватними для розуміння вже повоєнної гуманітаристики. Сьогодні стикаємося з явищем деґенерації дослідницької парадигми конструктивізму – передусім як текстуального або інтерпретативного конструктивізму. Конвенціялізація інтерпретативно-конструктивістської парадигми, яка запанувала від 1970-х років, нині виявляється неадекватною, наприклад, коли йдеться про осмислення біополітики, біовлади і навіть біотехнологічного розвитку. Це збігається в часі з критикою гуманізму й антропоцентризму.

Інтерпретативізм в незадовільний спосіб торкається питань біополітики або біотехнологій. Доманська говорить про певну невідповідність навіть проґресивної гуманітаристики зразка останньої чверти XX століття певним аспектам дійсности, яку людство творить сьогодні, та контексту, що його багато в чому окреслюють якраз досягнення природничих і технічних наук. У проєктах деантропоцентризації гуманітаристики чимало гуманітарів убачають щось абсурдне або таке, що підважує її взагалі....

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі