Філологи-автономісти і автономія філології у пізньоімперській Росії: Ніколай Мар, Ян Бодуен де Куртене та Агатангел Кримський

Серпень 2016
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
13
695 переглядів

Політична та соціяльна перебудова Російської імперії збіглася в часі з трансформацією наук про мову та текст і стала важливим чинником загальнішого процесу — виокремлення мовознавства та його проблематики з кола філологічних занять. Це явище було глобальним, історики мовознавства віднаходять його витоки ще у Авґуста Шляйхера (про це, зокрема, йдеться у статті Кернера Конрада «Про історичні корені полеміки між філологією та мовознавством», 1989, а також у нещодавньому дослідженні Йогани Вольф та Кристини Блявт-Генке «Метод як кордон? Про розщеплення філології та лінґвістики у ХІХ столітті», 2011, де викладено важливі міркування про збереження за філологією на зламі XIX–ХХ століть широких педагогічних завдань порівняно із суто науковими — і в цьому сенсі ізоляціоністськими — орієнтирами лінґвістики). Такий поділ у різних наукових спільнотах складався по-різному, і зв’язок етнічних, колоніяльних або расових проблем із розвитком філології та лінґвістики також не був однолінійним. Філологію у нашій статті буде потрактовано подвійно — як комплексну науку, коло різних дисциплін, пов’язаних із реконструкцією духовного життя минулого переважно через писемні пам’ятки (Ватрослав Яґіч на початку ХХ століття долучав до філології, як і Алєксандр Пипін у 1870–1880-х роках, етнографічне знання; те саме спостерігаємо у Романа Якобсона і Петра Боґатирьова в огляді розвитку слов’янської філології у Росії 1914–1922 років), і як «велику» університетську спеціяльність. Про мовознавство / лінґвістику йтиметься як про частину широко потрактованої філології (у її ідейній або організаційній іпостасях) і як про самостійну сферу знання щодо будови та еволюції мови, яка в означений період набуває відмінної від філології предметної основи. Знаменитий данський дослідник Ото Єсперсен на початку 1920-х окреслив це протиставлення так:

Розриваючи з філологією та утверджуючи за лінґвістикою знання нової та незалежної науки, прихильники нової доктрини схильні були думати, що вони не лише відкрили новий метод, але й що сам об’єкт їхніх досліджень відрізняється від об’єкта розвідок філологів, навіть якщо і одні, і другі займаються мовою. Якщо філолог бачить у мові частину культури тієї чи тієї нації (як і наука про старожитності, Altertumwissenschaft), то лінґвіст розглядає мову як природний об’єкт.

Проте ця різниця дисциплінарних оптик мала не лише методологічну природу. Ми хочемо на прикладі філології та мовознавства простежити, як саме питання національного «перезбирання» імперії і внутрішнього, змістового перевлаштування й просування гуманітарних знань та дисциплін (організаційно закріплених в університетському статуті та системі Академії наук) виявилися в евразійському та східноевропейському просторі не просто паралельними або такими, що збіглися випадково, а змістово пов’язаними. Наші міркування про феномен «автономістського» гуманітарного знання, яке надихається ідеями емансипації пригнічених народностей, можна трактувати як продовження роботи, яку Вєра Тольц розпочала щодо сходознавців (див.: Вера Тольц, «Собственный Восток России»: Политика идентичности и востоковедение в позднеимперский и раннесоветский период», Москва, 2013).

Окрім ідейно-публіцистичного складника, автономізм резонував із найсуттєвішими інтелектуальними та науковими змінами у розумінні природи мови та письменства перших десятиліть ХХ століття. До кінця XIX століття колишнє розуміння мови як духовного скарбу нації (малої чи загальноімперської) починає заступати її трактування як різновиду сигнальної системи та виду психічної діяльности (колективного та індивідуального штибу). Може здатися, що таке модерне і техніцистське бачення суперечить романтичним образам та мітам пробуджених націй у дусі 1848 року. Дійсність першої третини ХХ століття свідчила про важливу роль філологів, особливо лінґвістів — уже не як «хранителів вогню» музейного типу, а як радників та...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі