Фестивальні палімпсести

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
247 переглядів

Сучасна українська культура почала інтенсивно опановувати поняття «палімпсест», що його словник української мови тлумачить просто як «старовинний рукопис, звичайно пергаментний, з якого стерто попередній текст і на його місці написано новий». Вона заходилася розширювати його зміст, надаючи нових, переносних значень. Із поезії Василя Стуса, який зробив «палімпсест» автобіографічною метафорою, він перекочував у живопис і музику. Художник Олександр Дубовик, торкаючись новацій у сучасному живописі, позначив цим словом «ситуацію універсального, позавимірного погляду на світ». Нарешті, нещодавно на фестивалі «Прем’єри сезону» під орудою Володимира Сіренка відбулася київська прем’єра музичних «Палімпсестів» львів’янина Юрія Ланюка. Композиторові палімпсест із його різночасовими нашаруваннями нагадав музичний твір у полістилістичній манері. Тому в музичних «Палімпсестах», зі слів автора, роль різночасових написів виконує різна музика: тональна й атональна, музика, пов’язана з елементами українського мелосу, а також і тісно пов’язані з музикою дві різні мови – давньогрецька, якою почасти написано Біблію, та українська – мова поезії Стуса. Приблизно через тиждень Ланюкові «Палімпсести» разом зі «Словом про похід Ігорів, Ігоря, сина Святослава, внука Олега» Євгена Станковича було виконано у Польщі на Днях української музики у Варшаві.

Отже, образ палімпсесту, який іще не став поширеним кліше, почав формувати певні структурні домінанти в культурному середовищі. Насамперед, саме як структурні аналоги палімпсестів сприймаються фестивалі сучасної академічної музики. Специфіка цих акцій в Україні полягає у поєднуванні в їхніх програмах класики з аванґардом, або класики та фольклору, або творів, що належать до певної традиції, з новаторськими. На XI «Київ Музик Фесті» 28 вересня 2000 року з Йоганном Себастьяном Бахом сусідили шістдесятники росіянин Альфред Шнітке й українець Валентин Бібік. На Сьомому міжнародному форумі музики молодих (цьогорічний травень) поряд із музикою молодих звучали твори Артура Онеґґера, Арнольда Шенберґа, Клода Дебюссі, Арво Пярта. Цьогорічні музичні прем’єри сезону відкривали твори Левка Колодуба (нар. 1930), Марини Денисенко (нар. 1962), Ріхарда Штрауса та Іґоря Стравінського. Новий фестиваль «Київська Русь» (липень цього року) взагалі було побудовано на зіставленні трьох концертів різної часової спрямованості: вечір фольклору, вечір музики бароко та вечір сучасної музики. Навіть екстремально-аванґардні події «Двох днів та двох ночей нової музики в Одесі» від 1999 року не обходяться без виступів носіїв автентичних традицій Вірменії, Кореї, Монголії чи Японії.

До речі, часова універсальність сучасних музичних акцій обумовила специфіку їх висвітлення. Сьогодні музичні критики надають перевагу «історичному» типові оглядів, із докладним описом «біографії» події та модуляціями з галузі інтерпретації в галузь історії музики. Майже єдину на українському телебаченні програму, присвячену академічному мистецтву («Імпреза» на каналі СТБ), складають сюжети, що не мають часової прив’язки. Інколи вони стають актуальними, але найчастіше скидаються на фраґменти телеальманаху про мистецтво, які можна дивитися коли завгодно й у будь-якій послідовності.

Сьогодні, здається, в Україні склалося календарне фестивальне «коло». «Рік» починається у вересні фестивалем «Київ Музик Фест», якого проведено вже вдванадцяте. Його назва, побудована на співзвуччі української, англійської та латинської мов, колись символізувала наміри оргкомітету інтеґрувати українську сучасну музику у світовий контекст. Перші три фестивалі таки відповідали цьому задумові. Цікаві сучасні твори, багато іноземних гостей, «море» спілкування, тематичні композиторські конкурси. До речі, музична класика на Першому фесті звучала лише на відкритті (Симфонія № 2 Левка Ревуцького) та на завершальному концерті (жартівливу крапку поставила «Прощальна симфонія» Йозефа Гайдна). Та потроху фестиваль перетворився на «юшку» з творів класиків і всіх без винятку...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі