Феномен «Фемен»: малий вибуховий пристрій made in Ukraine

Квітень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1093 переглядів

 

Переклав з російської за рукописом Павло Прокопчук.

Ну яким же «лакмусовим» виявився феномен «Фемен» для суспільства загалом і для ґендерної/феміністської спільноти зокрема! Чи не це є найдивовижнішим у цій історії? – підсумували Марія Маєрчик і Ольга Плахотнік інтернетну дискусію на підвищених тонах, що спалахнула у тій спільноті одразу по тому, як їхня стаття «Радикальні “Фемен” і новий жіночий активізм» з’явилася у «Критиці» (2010, ч. 11-12). Першою, як і належиться, відреаґувала інтернет-розсилка Харківського центру ґендерних досліджень, де дійшло навіть до особистих конфронтацій, розриву стосунків і виходів зі списку учасників. Ставлення до вуличних акцій українських grass roots феміністок із групи «Фемен» виявилося вибуховим чинником, який поляризує позиції та підриває консенсус у пострадянській академічній спільноті фахівців із ґендерних досліджень, оприявнює розбіжність у поглядах і підходах, приховані конфлікти та лінії розмежувань.

Вуличний акціонізм у нас на очах стає важливим політичним чинником на пострадянському просторі. Я сказала б навіть, що до нього потроху перейшла соціяльна функція, яка в Росії традиційно належала літературі: бути опозицією до влади. Через «магічний кристал» «Фемен» можна помітити чимало вогнищ конфлікту і кризових линій на культурно-політичному ландшафті країни. Описуючи теперішні політичні режими в Україні та в Росії, доводиться поряд із іншими критеріями брати до уваги ставлення влади до політизованого стрит-арту як однієї з форм соціяльної критики. В Росії проти популярної в народі арт-групи «Война» порушено кримінальну справу; нове покоління гнаних художників-акціоністів – Авдєй Тер-Оґаньян, Олєґ Мавроматті – мусили втекти з Росії та просити політичного притулку в Чехії та в Болгарії. Це вже не класичні країни Заходу, куди 40 років тому влада висилала в еміґрацію радянських дисидентів, а нові европейські демократії – близькі до Евросоюзу країни колишнього соцтабору. Нова географія вигнання наочно демонструє нам розширення території свободи. Коли свободи стає більше, зростає й розмаїття форм її вияву. Терпимість української влади щодо провокативних тактик критичного «низового» акціонізму визначає, поряд з іншими чинниками, порівняльне місце України на загальній шкалі демократичного рейтинґу пострадянських держав.

Стратегії «Фемен», за всієї їхньої провокативности, повністю вкладаються в рамки добре знаного й вивченого на прикладі «вже давно вільних країн» вуличного політ-активізму. Чого тільки не було в історії европейського жіночого руху! Від маршів порожніх каструль до масового публічного спалювання бюстгальтерів. Начебто сьогодні вже ніхто не ганить цих активісток далекого й недавнього минулого за некласичні форми їхньої поведінки. Радше навпаки, саме рухи знизу на кшталт «Фемен» ніби спеціяльно «виточено» під зручне використання їхніх акцій академічною спільнотою. Оголені до пояса дівчата-активістки, яких усі зацікавлені критики і спостерігачі вже давно знають в обличчя, згущують до краю і класичні прийоми вуличного акціонізму, і феміністську риторику, творячи ефект карикатурности, персифляжности й іронічности у своїх виступах. Ніхто не знає, чи роблять вони це усвідомлено, провокуючи своїх супротивників на цілком передбачувані критичні випади, а чи справді вони такі «прості», що вибирають із усього спектру протестних стратегій низові карнавально-фольклорні виражальні форми, такі принадні для наймасовіших і найневибагливіших прошарків публіки?

Для академіків від політології та соціології чи фахових ґендерних дослідників «Фемен» добрі тим, що їхніми акціями можна ілюструвати абстрактні теми й категорії, унаочнювати виклад відповідних університетських курсів. Та найбільше вони надаються як виразний об’єкт (саме об’єкт – тут, на жаль, нічого не вдієш) наукових студій. Відеоархів акцій «Фемен» сповнений амбівалентних і полівалентних соціяльних сюжетів із найрізноманітніших приводів, щодо яких поки що немає узагальнювальної базової...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі