ЕС і російсько-український конфлікт

Січень 2014
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
9
3081 переглядів

21 листопада 2013 року український прем’єр-міністр Микола Азаров здивував Европейський Союз заявою, що Київ зупиняє приготування до того, щоб підписати Угоду про асоціяцію із Брюселем. Ті, хто стежить за постсовєтською політикою, щоправда, ніколи не мали сумнівів, що курс президента України Віктора Януковича та його уряду на Европу був у найкращому разі половинчастим. Але угода про Асоціяцію здавалася доброю нагодою для очільників і держави, і уряду України обернути на успіх три з половиною роки свого реґентства, впродовж яких їхня популярність невпинно спадала. Зокрема, самого Януковича підписання доленосного договору зробило б історичною постаттю, збільшивши шанси на його переобрання президентом 2015 року, а крім того, в майбутньому забезпечило б і йому, і його родині неформальний захист від переслідування.

Але на саміті Східного партнерства наприкінці листопада 2013 року, на якому мало бути підписано угоду між ЕС та Україною, Янукович залишився незворушним. На велике розчарування передусім українських інтелектуалів і молоді, які до останнього сподівалися на позитивний поворот подій, президент повернувся до Києва з литовської зустрічі ЕС із шістьома постсовєтськими державами европейської програми сусідства з порожніми руками. Подальші ж протести в багатьох містах України підважили вже самі основи режимів Януковича та Азарова. Вони показують ризики, перед якими опинилися обоє мінливих керманичів України через свій різкий розворот.

Російський чинник у взаєминах ЕС – Україна

Очевидно, що відмова Януковича й Азарова підписати угоду, парафовану їхнім же урядом влітку 2012 року, що базується на законі про засади внутрішньої і зовнішньої політики, не була автономним рішенням. Ба більше, все вказує на те, що впродовж минулих місяців свою роль зіграло стрімке посилення російського тиску на Україну, і, ймовірно, саме воно призвело до такого відхилення. Цілком очевидно, що Путін хоче, аби Україна, замість асоціюватися з ЕС, вступила до Митного або майбутнього Евразійського Союзу спільно з Росією, Білоруссю та Казахстаном. У серпні 2013 року Росія виразно продемонструвала Україні, на які наслідки слід розраховувати в разі підписання угоди з ЕС. Через не оголошене наперед ускладнення митних правил на російсько-українському кордоні на п’ять днів було зупинено майже весь український експорт до Росії. Втрати українських експортерів, як і російських імпортерів, сягнули мільйонів. Відтоді російські офіційні представники продемонстрували низку інших відкритих попереджень і прихованих погроз на випадок, якщо Україна все-таки підпише Угоду про асоціяцію з ЕС.

Російський потенціял тиску зумовлено асиметрією торгівельних узаємин Росії та України. Частка України в російському імпорті, за даними СОТ, становить 5,5 %. До того ж її легко можна замінити імпортом із інших країн чи власною продукцією. Натомість Україна спрямовує в Росію близько чверти свого експорту (приблизно стільки ж, як до ЕС), а третину – в загальний керований Москвою Митний союз. Значну частину експортованих до Росії товарів – приміром, різні пристрої та обладнання – Україна не може збувати на інших ринках, не здійснивши коштовної адаптації продукційного процесу та якости товарів. Тож цілі промислові галузі більшою або меншою мірою залежать від російського ринку. Крім того, Україна залежна від постачань сировини, зокрема газу. І нарешті, Путін не раз, як-от під час афери з ЮКОСом 2004-го або війни з Грузією 2008-го, дав зрозуміти, що в сумнівних випадках економічні підрахунки є для нього вторинними.

Хоч би що думали про Януковича, він сам, його уряд і вся Україна стоять перед дилемою. У середній та довгостроковій перспективі Угода про асоціяцію може дати Україні чимало шансів і запропонувати єдино можливий шлях для тривалої модернізації недужої економіки та неефективного держкерування. Та в короткотерміновій перспективі ціна за адаптування української економіки до ринку ЕС через проголошені з боку Росії «захисні заходи»...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.