Експансія звичного

Червень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
120 переглядів

Війна, влада, нові функціонери

У продовж двох останніх-років – від початку другої Чеченської війни 1998 року аж до ухвалення державних символів країни на межі XX–XXI століть – у Росії склалася нова політична та інформаційна ситуація. Спрямованість і зміст ніким не планованих, можливо, навіть, ні для кого не бажаних зсувів, які, одначе, відбулися в цих сферах, можна схарактеризувати як іще одну номенклатурну спробу затримати, обмежити, так чи інак поставити під контроль процеси розпаду політичних та економічних інститутів пізньорадянського суспільства, що тривають і дотепер. Конкретніше, йдеться про перехід від групових форм соціальної дії (принаймні, від спроб ініціативних груп кінця 80-х – початку 90-х діяти у такий спосіб) до сьогоднішніх кулуарних технологій влади та анонімного тиску мас-медій. Можна окреслити низку визначальних ознак нинішньої політичної та інформаційної ситуації:

• Суспільний простір очевидно збіднюється, соціальне розмаїття послідовно усувається. Найпомітніше це у політичній сфері, де стався свого роду «негативний відбір»: у публічну політику прийшли й ще прибувають не програмові лідери з широкими горизонтами та поважними цілями, не серйозні організатори, а, по-перше, чиновники, виконавці, дібрані на підставі корпоративної солідарності, давніших зв’язків і особистої лояльності, по-друге, допущені або безпосередньо призначені найвищою владою розпорядники основних ресурсів суспільства (природних, майнових, комунікативних) із числа колишньої номенклатури другого й третього ешелонів, а також окремі молодші «прагматики» й «технологи влади».

• Політична авансцена позбавлена будь-яких незалежних соціальних сил, спільнот, груп, здатних представляти й обстоювати свої інтереси. Ніяких альтернативних соціальних рухів (наприклад, молодіжних, правозахисних чи екологічних) упродовж дев’яностих років у Росії не виникло, а ті, що нібито окреслилися, залишаються вкрай локальними, малоавторитетними й часто-густо перероджуються на нові номенклатурні організації. Це, як засвідчили останні парламентські та президентські вибори й політичні перетасування наступних місяців, призвело до фактичної ліквідації в країні багатопартійної системи. Відзначу, що випадки посилення консервативних елементів у суспільстві, редукція громадського життя, соціальна стагнація тощо як наслідок демократичних (за процедурою) виборів відомі дослідникам модернізації у країнах «третього світу» (наприклад, в Індії).

• Відповідно, самостійні фігури, що втілюють соціальну інновацію, а заразом ділянки суспільного життя, де виявляють себе активізм, свобода, багатство, незалежність і де діють такі фігури інноваторів, зазнали в публічній мові, в мас-медіях, у масовій свідомості явної негативної переоцінки. Йдеться про дискредитацію самих понять «реформи» та «демократи», навіть більше: про послідовне пониження в громадській свідомості узагальненого образу «ініціативного Іншого», про щораз більшу ворожість суспільства до призвідців можливих змін, про нагнічування різноманітних колективних фобій (появу фігур усіляких «ворогів», насамперед «осіб кавказької національності» — скристалізувала ці процеси друга Чеченська війна, яка немовби «дозволила» росіянам «каналізувати» в такий спосіб їхні острахи та невдоволення, перенести їх на негативний образ «нецивілізованого чужинця», до того ж «іновірця», неправославного), про дедалі більше зростання антизахідництва й антиамериканізму в масовій свідомості та політичній риториці влади.

• Помітно затирання відмінностей між оцінками та реакціями освічених і неосвічених респондентів, розпач тих, хто раніше претендував на роль соціальної, культурної, інформаційної «еліти», засвоєння ними поглядів менш освічених груп (свідомість яких, природно, утримує оцінкові стереотипи давніших часів, сформовані під впливом школи, масової пропаганди тощо). Гору беруть найрутинніші та найпериферійніші суспільні прошарки, найпростіші типи соціальної поведінки — звичка,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі