Двоє гетьманів та одна реформа

Вересень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
70 переглядів

Заяви, які зробили нещодавно ключові особи опозиційних сил, свідчать про те, що суперечності між потенційними кандидатами від демократичної опозиції й справді можуть завадити виробленню узгодженої (з висуванням одного чи кількох кандидатів від опозиції) стратегії. Найважливішим чинником, що може розколоти опозицію, є протистояння двох принципових позицій щодо реформування політичної системи, сформульованих у «доктрині Мороза» та «доктрині Ющенка». Кожна з них містить оцінку сучасного стану суспільства та бажаний сценарій його розвитку (зокрема, внаслідок виборів), а найважливішим у кожній є ставлення до президентових пропозицій про зміни до Конституції та до потреби таких змін узагалі.

Розбіжності між позиціями Віктора Ющенка та Олександра Мороза починаються в питанні про те, чи треба змінювати Конституцію до президентських виборів. Мороз переконаний, що треба. І задля того, щоб запобігти узурпації влади наступником президента Кучми, навіть готовий піти на домовленості як із пропрезидентськими фракціями у парламенті, так і з самим президентом. В етері Радіо «Свобода» 1 серпня цього року Мороз «натякнув» президентові: «Порятунок – у проєкті змін до Конституції, який пропоную я разом зі своїми однодумцями». При цьому він відверто визнав, що за такого розвитку подій чинний президент, який контролює більшість депутатського корпусу, збереже завдяки цьому контроль і над ситуацією в країні.

Саме цей момент і викликає найгострішу реакцію в середовищі «Нашої України». Відповідаючи на запитання кореспондента «України молодої», Ющенко заявив: «...Всі демократи, у тому числі соціялісти Олександра Олександровича Мороза, мають зрозуміти: нинішня влада, аби втриматися на коні, може запропонувати <...> найцинічніші методи задля їх тактичного залучення на свій бік <...>. Потім діючі владці <...> неодмінно переінакшать на свою користь сенс проведеної таким чином політичної реформи» (21.08.03).

Другий пункт незгоди між лідерами «Нашої України» та СПУ – повноваження наступного президента. Віктор Ющенко хоче зберегти їх практично в тому обсязі, який дозволяє чинна Конституція. Олександр Мороз прагне не лише скасувати всі незаконні важелі та органи президентського впливу (такі, як президентська адміністрація), а й послабити інститут президента взагалі й передати частину його повноважень парламентові.

Обидва лідери вважають свою позицію в цих питаннях єдино правильною й для її реалізації здатні домовлятися з президентом або з членами пропрезидентських фракцій. Кумедність ситуації полягає в тому, що співпраця з владою водночас є найсерйознішою підозрою, що ускладнює стосунки двох політиків.

Взаємні підозри та непорозуміння між Морозом та Ющенком, зрозуміло, є рятівними обставинами для кандидата від влади – адже вони уможливлюють його перемогу. Тому президент Кучма та його команда старатимуться посилити між ними напруження. Головна лінія цієї кампанії зрозуміла вже тепер: Ющенкові «пояснюватимуть», що позиція Мороза догматична, а його прагнення посилити парламент перед президентськими виборами призведе до збереження при владі команди теперішнього президента; Морозові «тлумачитимуть» Ющенкову позицію як прагнення необмеженої та неконтрольованої влади, а його гіпотетичну перемогу на виборах – як збереження недемократичного політичного режиму або навіть погіршення становища.

Водночас усе робиться також для того, щоб підтримувати між опозиційними політиками взаємну недовіру: якщо навіть Ющенко переможе, пророчить член фракції СДПУ(о) Нестор Шуфрич, «він ніколи не дотримається домовленостей, які він, можливо, досягне з Морозом, тому що це не дасть йому зробити його оточення» (Радіо «Свобода», 1.08.03).

Але чи насправді «доктрина Ющенка» супротивна «доктрині Мороза», а амбіції лідерів є більшими за їхні здатність знайти компроміс? Уважний аналіз засвідчує якраз протилежне. Що стосується зміни системи влади й приведення її у відповідність до Конституції, то за це висловлювались не лише...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі