Думки про те, що ж ми вибрали

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
188 переглядів

Кого ми вибрали, вже приблизно зрозуміло. Зрозуміло також, що наслідком виборів буде патова ситуація в парламенті, коли жодна з великих політичних сил не в змозі буде нав’язати суперникам своє рішення. Пропрезидентська партія, очевидно, пропонуватиме якийсь тип союзу «Нашій Україні» й у разі невдачі піде на домовленості з комуністами. Комуністи думатимуть, чи варто їм ризикувати репутацією народних захисників. «Наша Україна» вирішуватиме, чи йти їй на ризик хоча б часткової участи у владі з огляду на ту ж таки загрозу втратити репутацію. В кожної з трьох інших партій-переможниць свої проблеми.

Погляньмо на ситуацію в країні загальніше. Чи означають результати виборів істотну зміну в політичному світовідчутті українського електорату? Чи сформувалась у пересічного виборця інша, нова система електоральних координат, чи він міряє всіх тими самими мірками, що й раніше, але просто змінив свою думку про дійових осіб і розмістив їх інакше на тій же своїй карті політичного світу?

Основна морально-політична проблема України, на моє переконання, полягає в тому, що народ перебуває у стані, близькому до безнадії, фрустрації, політичної нечутливости, схожої на втрату відчуття болю. Найвиразнішою прикметою цього стану є понура переконаність, що людина у нас нічого вдіяти не може і голос виборця нічого не вирішує. Цим український виборець завжди відрізнявся, наприклад, від виборця американського, твердо впевненого, що саме він вирішує все. Підстави в обох приблизно однаково хисткі, але наслідки електоральної діяльности разюче відмінні. Український виборець не використовує тих можливостей, які він має не лише згідно з законом, але й реально. І тому живе не за законом, а «по понятію». Зосередженість громадянина на проблемі власного виживання створює в суспільстві ситуацію беспредела (на жаль чи на щастя, в українській мові не існує відповідника цьому народженому зоною слівцю).

Не секрет, що і вибори-2002 проходили під великим тиском, скажімо так, різних структур, включаючи інформаційні. Але навіть якщо справді результати спотворено тиском і фальсифікаціями на 10%, як твердять деякі ображені партії, вони все-таки є відображенням, хай і до певної міри викривленим, реальних політичних симпатій і антипатій мас. Чи означатиме це, що загроза масової втрати політичних больових відчуттів минула?

Все стало б ясно, якби в результаті виборів сталися сподівані зрушення в усьому суспільному житті й насамперед в економіці. У патовій ситуації цього очікувати важко. Я не думаю, що всенародну байдужість як рукою зніме. Проте все-таки вибрали приблизно те, чого хотіли. І вже сам той факт, що воля й умонастрої мас відбилися в результатах виборів більш-менш адекватно, буде мати колосальний вплив на подальший політичний розвиток електорату і змусить його повірити в свої сили.

До речі, про політичний розвиток. У західних суспільствах, навіть там, де історично склалася двопартійна система, політичне бачення виборців, сказати б, багатоколірне: вони чітко фіксують зміни в настановах партій і окремих кандидатів і нерідко міняють свої традиційні партійні симпатії. Нашого посттоталітарного, політично нерозвиненого виборця різнобарвність політичної палітри, незрозуміле різноголосся в парламенті спершу тільки дратували. Йому й тепер парламент видається порожньою балаканиною та проїданням народних грошей. Відсоток людей, схильних саме так оцінювати парламентаризм і багатопартійність, і досі небезпечно високий.

Одначе вибір, зроблений 31 березня, був зумовлений досить виразними партійно-політичними симпатіями й антипатіями і свідчить про те, що багато хто з наших людей уже має свою складну систему координат. Бачення стало не чорно-білим, а багатоколірним.

Одна обставина бентежить кожного, хто порівнює всенародні оцінки, виражені в цифрах виборчого рейтинґу партій, із кінцевими результатами у вигляді партійних мандатів. Завдяки мажоритарним округам партія влади, яка завоювала такий малий відсоток голосів,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі