Дух у просторі

Березень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
51 переглядів

Дух і Літера. – Ч.1–2, 1997; ч.3–4, 1998.

Започаткований Центром європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська Академія» часопис «Дух і Літера» своєрідно акумулює досвід видання однойменної книжкової серії, поєднавши високі галузі гуманітаристики з доступним широкому читацькому загалові стилем викладу й різноманітністю матеріалів. Засадничою функцією видання, мовлячи словами одного з його фундаторів Вадима Скуратівського, є прагнення «поєднати незліченні “морфологічні техніки” сучасної думки – і інтуїцію її загадкового підґрунтя...». Вельми промовистою з цього погляду є й сама назва часопису: як на мене, в ній образно окреслено, даруйте на слові, дискурс логосу, що видобуває ословеснену істину. Дух розгортається у просторі Літер і, як говорив один із літературних героїв Умберто Еко, «якщо випаровується одна літера, розривається нитка, яка повинна з’єднати тебе з вищими сфірот». До цього реґістру належить більшість текстів, уміщених в обох книжках часопису.

Насамперед хотілося б звернути увагу на оприлюднені в них матеріали міждисциплінарного наукового семінару імені Івана Лисяка-Рудницького, який став центром притягання для представників різних галузей знань, трибуною глибоких і плідних дискусій. Редколеґія часопису, опублікувавши матеріали шістьох його засідань («Інтелектуальна свобода в сьогоднішній Україні», «Суспільні ролі інтеліґенції», «Соціальна напруженість в українському суспільстві», «Право та безправ’я сьогодення», «Національна безпека України», «Віра та релігія в сучасній Україні»), має намір робити це й надалі. Було б добре у майбутньому, об’єднавши їх під однією обкладинкою, спробувати видати окремою книгою. Важливо навести дату кожного зібрання, перелік його учасників, а також подати бодай коротке резюме англійською мовою.

Привертає увагу бібліографічний розділ часопису – цікавими рецензіями та оглядами найважливіших видань і публікацій, що з’явилися останнім часом. Схоже, часопис прагне повернути добрі традиції української бібліографії, що їх, приміром, закладав Михайло Грушевський у редаґованому ним журналі «Україна». В усякому разі, серед нашої періодики мені досі не траплялося видання з повнішим – і за обсягом, і за аналітичним змістом – бібліографічним розділом. Маю надію, що редакція й надалі плекатиме його й удосконалюватиме. Можна подумати й про те, щоб запровадити відповідні рубрики та публікувати анотації на видання, що надійшли на адресу редакції.

Левову частку матеріалів, уміщених у часописі, становлять переклади з непублікованих раніше по-українськи творів яскравих мислителів XX століття. В сузір’ї імен – Ігор Шевченко, Сімона Вейль, Блез Паскаль, Олександр Шмеман, Лев Шестов, Роман Шпорлюк, Еманюель Левінас (ч.1–2); Хрістос Яннарас, Георгій Флоровський, Жан Даніелу, Марк Саньолья, Стівен Холмс, Сергій Аверінцев та Юлій Шрейдер (ч.3–4). Слід віддати належне упорядникам: їм не забракло доброго смаку та перекладацької снаги. Залишаючи осторонь дискусійне питання проте, наскільки доступні ці праці широкому читацькому загалові, зауважу, що в будь-якому разі годилось би подавати вихідні дані видання, з якого зроблено переклад, а також бодай коротку передмову до нього та примітки. На жаль, опубліковані в часописі перекладні тексти здебільшого не обтяжені таким апаратом.

Щасливою нагодою безпосередньо познайомити читачів «Духу і Літери» з Полем Рікером скористався один із видавців часопису Костянтин Сігов – у першому-другому числі публікується запис їхньої бесіди. Непересічний філософ, авторитетний дослідник у царині теорії історіописання Поль Рікер посідає помітне місце в інтелектуальній історії останньої третини нашого столітня. З основами його практичної філософії український читач знайомий із книжки «Навколо політики» – 1995 року її надруковано в бібліотеці «Духу і Літери». Однак фундаментальна його праця «Час і розповідання» («Temps et recit», 1983–1985) залишається в Україні маловідомою, тож варто було б...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі