Довгі двадцять років

Червень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
70 переглядів

Сьогодні всі говорять про великий успіх молодого покоління польських художників. Навіть термін з’явився: «Молоде мистецтво Польщі» за аналогією до «Молодого британського мистецтва» («Young British Art») 1990-х років, коли тоді ще художники-початківці Демієн Герст, Марк Волінґер, Рейчел Вайтред чи Трейсі Емін раптом опинилися в самому центрі уваги. Їх виставляли в найпопулярніших ґалереях, ціни на їхні твори зашкалювали. Можливо, успіх польського варіянту «Молодого британського мистецтва» назвати «великим» буде певним перебільшенням, але варто відзначити винятково добрий час у мистецтві Польщі. Віддавна не з’являлося стільки цікавих митців. І щонайменше декілька з них помітно вписались у міжнародний мистецький світ. Твори Павла Альтгамера, Катажини Козири, Вільгельма Сасналя, Пьотра Уклянського, Артура Жмієвського тощо виставляють у найголовніших публічних та приватних ґалереях, вони потрапляють у престижні колекції. У цьому ґроні з’являються щораз молодші автори. Серед найцікавіших нових постатей наймолодшого покоління, що їх зібрали з усього світу на недавно зорганізовану в нью-йоркському Новому музеї виставку «Поколіннєве: молодші від Ісуса» («The Generational: Younger than Jesus»), опинилося троє поляків: Войцех Бонковський, Анна Мольська та Якуб Юліян Зюлковський. Позаминулого року Зюлковський виставляв свої полотна в ґалереї «Гавзер&Вірт» («Hauser&Wirth») у Цюриху – одному з найсолідніших комерційних закладів Европи.

Час змін

Міжнародний успіх вплинув на зміну ставлення до мистецтва у самій Польщі. Твори художників, які дебютували після 1989 року (а нерідко вже в новому столітті), привернули чимало уваги. Їх охоче виставляють, аналізують, обговорюють у медіях – дехто навіть має успіх поп-зірок. Це сприяє мітологізації, спрощенню, надмірним узагальненням. Як влучно зауважив Адам Шимчик:

Відносно молодий вік групи художників та ціни, що їх вони отримують за свої твори, спричинили появу спокусливої категорії зірковости, за котрою, як колись за словом «скандал», вигідно ховається будь-який логічний опис того, що, власне, ці митці роблять. Усе ввібгано в поняття «Молоде мистецтво Польщі».

Пишучи сьогодні про ситуацію в польському мистецтві після 1989 року, не можна обмежуватися лише медійною назвою «Молоде мистецтво Польщі». А очевидні успіхи художників (попередні покоління навіть не могли про таке мріяти) пов’язано зі змінами, що розпочалися два десятиліття тому. Ясна річ, у календар політичних змін назагал не надто вписуються зміни, що відбуваються у мистецтві. Прямих залежностей тут немає. Але все-таки зміни устрою вплинули на мистецьке життя в Польщі.

Не варто забувати і про досягнення попередників, від часів військового стану, коли розпочався бойкот офіційного мистецького життя. Якраз вони і творять контекст змін у новій Польщі. Для багатьох митців, писала у 1980-х роках Анда Ротенберґ, «відмова від участи в публічному житті, котре всуціль контролювала влада, була насамперед головним спонтанним виявом суспільного інстинкту». Дуже швидко він переродився у творення альтернативного світу. Частину його складали інституції, які зуміли зберегти автономію від влади. Однак головними були нові місця: костели, майстерні художників, приватні помешкання. Мистецьке життя перебралося туди.

Із кінцем комунізму перестав існувати поділ на офіційне–опозиційне, тож публічні заклади (які тепер мали широку автономію) мусили знову завойовувати довіру. Незабаром з’явилися зародки приватних (як-от краківські ґалереї «Здежак» і «Стармах») та неурядових організацій. За останні двадцять років тут відбулася революція. Польська культура, а також інституції, які її уособлюють, уже давно відійшли від моделі комуністичних часів. Проте канон важливих явищ у сучасному польському мистецтві склався трохи інакше, ніж могли очікувати учасники десятків незалежних виставок 1980-х років. На початку 1990-х було...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі