Десять (не)простих кроків назустріч Україні. Чому і як має змінитися західний підхід до европейських прагнень Києва

Січень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
1337 переглядів

Узаємодія між Заходом та Україною протягом минулих двадцяти п`яти років базувалася на парадигмі «conditionality», тобто зумовлености. Наближення до Заходу загалом і зокрема до Европейського Союзу залежало від процесів демократизації, лібералізації та реформ в Україні. Потенційні винагороди, що їх надавав Захід за українські досягнення в цих сферах, існували, але були відносно незначні або незрозумілі. Це був підхід, який іноді називали «зумовленість-лайт» (conditionality-lite) і який, навіть у випадку можливих реформаторських успіхів України, відкладав будь-які значні наслідки і для Брюселя, і для Києва на невизначений час. Можливі винагороди за реформи в Україні, що їх офіційно оголосив Захід, не включали ані початку Плану дій щодо членства в НАТО, ані кандидатури в членство в ЕС навіть у далекому майбутньому. Тривала стриманість Заходу в цих питаннях, яка не змінилася навіть після успішної Помаранчевої революції 2004 року, вочевидь, зіграла свою роль у невдачах реформ минулих десяти років та у виникненні глибокої політичної кризи в Україні восени 2013 року.

Потреба в новому підході до України

Градус нестабільности і протистояння у Східній Европі, що в минулі місяці виріс через «українську кризу», яку підбурила Росія, вказує не лише на те, що «зумовленість-lite» була, вочевидь, недосконалим підходом. Ба більше, в кінці 2014 року Україна опинилася в принципово іншій ситуації, ніж до кінця 2013 року – і у внутрішній політиці, і щодо зовнішніх відносин. Переможна революція Евромайдану, конфлікт із Росією та підписання Угоди про Асоціяцію з ЕС докорінно змінили і стан країни всередині, і її становище на міжнародній арені. Сьогодні – з огляду не лише на російську приховану війну проти України, але й на новий внутрішньополітичний розклад у територіяльно найбільшій країні з тих, що повністю розташовані в Европі, – Захід має провести переоцінку своїх інтересів і стратегій щодо України.

Попередній підхід, що наголошував недоліки української соціяльно-політичної системи й пропонував розпливчастий проґрес в европейській інтеґрації України після подолання цих недоліків, вичерпав себе. Враховуючи змінені обставини, у яких сьогодні опинився Київ, цей метод має бути модифіковано. Замість винагороджувати українські реформи posthoc (після виконання) непевними перспективами зближення, Захід має запропонувати кроки до інтеґрації ad hoc (на даний випадок) задля результативної допомоги Україні, її стабілізації і трансформації вже сьогодні. Чому така зміна курсу щодо України стала не тільки можливою та бажаною, але й необхідною?

По-перше, протягом минулих місяців у ситуації з Україною зросли ставки. Під загрозою опинилися не лише демократія та свобода у територіяльно найбільшій країні з тих, що повністю розташовані в Европі, і репутація політики Східного Партнерства ЕС. Небезпека поразки України як єдиної держави загрожує політичній стабільності на пострадянському просторі, післявоєнній архітектурі европейської безпеки й трансатлантичному співробітництву. Оскільки йдеться про ключову – з геополітичної перспективи – країну, доля України вплине на майбутнє низки держав, міжнародних угод та інтеґраційних проєктів. Навпаки, позитивний вплив успішної европеїзації України на внутрішні справи Росії та інших пострадянських держав може принципово змінити всю геополітику північної півкулі.

По-друге, передумови для успішних реформ в Україні нещодавно змінилися – і в деякому сенсі змінилися на краще. Через соціяльно-політичну революцію, що відбувається нині у країні, українське громадянське суспільство далі є дуже мобілізованим. Европейський Союз після підписання Угоди про асоціяцію у липні 2014 року стає фактичним учасником процесу внутрішніх реформ в Україні. Політичний клас, журналістська спільнота, інтелектуальні кола, та й багато «простих» громадян протягом минулого року пережили прорив до відповідального патріотизму та громадянської активности. У попередні роки українським урядам та чиновникам часто був потрібний значний тиск із-за кордону для проведення необхідних реформ. Протягом минулих місяців усе глибші зміни у таких сферах, як вища освіта, державні закупівлі чи відносини з громадськістю, більш чи менш самостійно ініціювало українське громадянське суспільство або уряд, до якого сьогодні входять знані прихильники швидкої европеїзації.

Після Евромайдану – врятувати і змінити Україну

Враховуючи новий рівень і ставок довкола українського майбутнього, і передумов для глибокої европеїзації України, переосмислення ставлення західного світу до цієї держави є необхідним – одночасно і на додачу до зміни підходу Заходу до Росії. У цій статті ми пропонуємо десять практичних кроків, що не торкаються або торкаються лише дотично питання нових санкцій проти Росії. Ці кроки радше мають, окрім короткотермінової фінансової допомоги Києву, підтримати Україну в середньостроковій перспективі в успішному завершенні військового конфлікту на її території, европеїзації її соціяльно-політичної системи та посилення енергетичної безпеки. Декілька з цих пропозицій було озвучено раніше, і вони добре відомі. Деякі з них висловлювали вже багатократно. Ми пропонуємо розглянути їх знову, враховуючи згаданий новий контекст, який має бути враховано щодо України вже на початку 2015 року.

Кроки, про які йдеться, зосереджено передовсім на створенні умов для збільшення обсягів зовнішніх інвестицій та для покращення бізнес-клімату в Україні і, меншою мірою, на загальних заходах підтримки соціяльно-економічного розвитку та культурного обміну, що могли би бути корисні для більшости країн світу. Своїми недавніми діями Кремль виразно намагається випарувати віру зовнішнього світу в економічний потенціял України, підірвати довіру підприємців до її громадського порядку і знизити переконаність у тому, що український уряд зможе успішно контролювати свою країну. Західні контрзаходи мають компенсувати нещодавнє погіршення ділового та інвестиційного клімату в Україні. Деякі із запропонованих заходів передбачають лише незначні затрати для ЕС, США та інших організацій і держав, які бажають допомогти Україні у цей критичний момент.

1. Перспектива членства в ЕС з метою сприяння інвестиціям.
Протягом минулих п’ятнадцяти років роль перспективи членства в ЕС для успішного реформування Центрально-Східної Европи та можливий вплив цієї перспективи на такі країни, як Молдова, Грузія чи Україна, обговорювали у десятках наукових та публіцистичних статтей. Сьогодні вже загальновідомо, як обіцянка Брюселю в майбутньому розглянути питання вступу поставторитарних держав Південної Европи та посткомуністичних держав Східної Европи до ЕС допомогла реформаторам у цих країнах. Немає потреби повторювати ці висновки міжнародних европейських студій.

Однак однозначні академічні арґументи щодо цього питання досі лише незначно вплинули на процес ухвалення рішень, що його здійснювали політичні та дипломатичні лідери ЕС минулих років. Українське питання чимало европейських політиків донедавна розглядали як незначне і невизначене. Імовірно, через це серйозна дискусія щодо надання офіційної перспективи членства для України на найвищому політичному рівні далі залишалася табу.

Визначний історик із Єльського університету Тимоті Снайдер (США) нещодавно додав іще один арґумент на користь офіційного визнання з боку Европейської Ради можливости надати членство Україні. Таке формальне визнання не лише посилить і активізує діяльність реформаторів в Україні, про що вже не раз ішлося. Воно також могло б зіграти роль для української економіки. Зокрема, воно може мотивувати потенційних інвесторів із-за кордону прийти в Україну вже тепер, аби створити плацдарм для своєї діяльности у цій майбутній можливій країні-члені ЕС. Стимулювання прямих іноземних інвестицій через перспективу членства в ЕС, як і деякі інші заходи того ж напрямку із запропонованих нижче, дадуть ЕС змогу покращити економічний стан України.

Ба більше, Брюсель може зробити це з – принаймні протягом найближчих років – незначними витратами, оскільки процес прямого приготування до вступу розпочнеться іще не скоро. Без особливих зусиль ЕС міг би, принаймні частково, врівноважити нинішнє падіння інвестиційної привабливости України, викликане її військовою та політичною нестабільністю, що їх цілеспрямовано створив Кремль. Перспектива членства, яку публічно надав Брюсель, серед інших заходів, зокрема, сприятиме посиленню стратегічної присутности транснаціональних корпорацій на цьому великому східноевропейському ринку, що має одного дня стати невилучною частиною економіки та політики ЕС.

Внутрішньополітичне виправдання офіційного надання европейської перспективи має бути простішим для політиків ЕС, ніж часто вважається. Опитування громадської думки протягом минулих місяців показують, що симпатія до України та фрустрація через політику Москви щодо Києва сьогодні поширені у багатьох европейських країнах. Це має полегшити пояснення такого кроку електоратові для політиків Евросоюзу. У будь-якому разі, відповідно до Договору про Европейський Союз, усі держави, розташовані в Европі, мають право подати заявку на членство в ЕС. Тож офіційне підтвердження цього права щодо України з боку Европейської Ради мало змінить у ситуації, що вже існує, але все-таки могло би бути важливим сиґналом для багатьох гравців. Нарешті, приклад довгої історії европейської Туреччини показує, що навіть коли країна багато десятиріч має власну перспективу членства і коли навіть уже розпочато офіційне приготування держави до вступу до Союзу, швидке прийняття апліканта до складу Евросоюзу далеко не ґарантовано.

Сторінки5

Автори
Категорiї: 

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.