Демократія на спеціяльній службі

Березень 2002
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
89 переглядів

Путін – це де Ґолль сьогодні1. Він зміцнив владу, повернув нам віру у відродження Росії. Йому притаманні ті риси, яких у цій країні від 1917 року не мав ніхто, – одностайно стверджують провідні російські політологи.

Путін – це Сталін сьогодні, – кажуть лідери демократичних партій, які в Росії вже поволі занепадають.

Путін – це фашист, – дає зрозуміти найвідоміший у світі російський захисник прав людини Сєрґей Ковальов.

Комунізм і фашизм – ідеології. Путін не створює ідеології, послуговуючися своїми постійними гаслами на кшталт «Велика Росія», «боротьба з міжнародним тероризмом». Це роблять за нього інші.

Але не ті, хто стояв біля колиски Путіна-політика. Президентів іміджмейкер, голова його виборчого штабу Ґлєб Павловський застерігає: «Треба нарешті відкинути гасло: “Особиста вірність президентові – єдина ідеологія”». Втім, застерігає запізно.

Канчук на свободу слова

Адже сьогодні ідеологію формує нова російська еліта – спецслужби. Вони не є частиною політикуму держави, вони є його сутністю. Їхня вірність президентові безсумнівна – всі спецслужби підпорядковано саме йому. Це їхні працівники переважно ухвалюють рішення про міжнародні справи та внутрішню політику. Один із найближчих співробітників Путіна, Сєрґей Іванов (у КҐБ від 1976 року), ставши секретарем Ради безпеки, одразу перетворив її з другорядного консультативного органу на найважливішу політичну структуру. Звісно, не без впливу президента.

Це за його розпорядженням Іванов розробив доктрину національної безпеки Росії – канчук на свободу слова, та розширив спецслужби, а Рада безпеки рішуче вдерлася у зону відповідальности міністра закордонних справ. Розмову з Мадлен Олбрайт, яку той розпочав, продовжував уже сам Іванов. Він особисто погрожував Данії та Норвегії розірвати з ними стосунки, якщо ті дозволять США збирати протиракетні установки на своїй території. У власній же сфері Іванов спланував арешт олігарха Владіміра Ґусінського і знищив його імперію ЗМІ (телеканал НТВ i пресу). Тепер – як міністр оборони – Іванов розробляє реформу армії. Передбачається її тісніше зрощування зі спецслужбами, стверджують експерти.

Кістяк цих спецслужб – спадкоємиця КҐБ, всюдисуща Федеральна служба безпеки (ФСБ). А крім неї: Федеральне аґентство урядового зв’язку та інформації (ФАПСІ), Федеральна служба охорони (ФСО), Служба зовнішньої розвідки (СВР), Федеральна прикордонна служба (ФПС), Федеральна служба податкової поліції (ФСНП), Головне розвідувальне управління Міністерства оборони (ҐРУ).

Певні себе аґенти не ховаються по кутках, як раніше. Тепер їхній хід. Більшість владних посадовців є вихідцями з Петербурґа (рідного міста Путіна) і мають із президентом певні стосунки ще вiдтодi, коли він обіймав там посаду заступника міського голови. Фігура номер два сьогоднішньої Росії – голова ФСБ Ніколай Патрушев, найближчий приятель президента. Він також, як і Путін, пов’язаний із ленінградським КҐБ від 1975 року.

За даними директора Центру політичної інформації Алєксєя Мухіна, на державному телебаченні (РТР) їх понад двадцять. Консультантом головного редактора стала особа, яка в КҐБ розробляла стратегію для всіх засобів масової інформації; один із директорів РТР, котрий заразом виконує функції керівника інформаційного блоку, є колишнім резидентом розвідки в Австралії та Норвегії; ще один ас розвідки впродовж декількох останніх років був ідеологом головної російської інформаційної аґенції ІТАР-ТАСС; інший його колеґа – директором найбільшого в країні концерну з продажу зброї «Россвооруженіє». Директор центральної державної радіостанції «Радио Россия» – колишній консультант керівника КҐБ СРСР. Кілька десятків працівників (серед яких і голова охорони президента Єльцина...

Про автора
Переклад: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі