Дама з химерами

Серпень 2010
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
41 переглядів

Оксана Забужко, Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті мітологій, Київ: Факт, 2007.

Комерційний і читацький успіх гуманітарних книжок – багато проданих примірників, багато захоплених відгуків – нерідко є обернено пропорційним до успіху духовного, коли написана праця таки направду є геґелівським «Бенкетом духу». Але авторитетної комісії, яка присвоювала би почесне звання «Festin des Geistes» книжкам із гуманітаристики, не існує й не може існувати, бо вона неодмінно буде корумпованою. От і виходить, що головним мірилом глибини проникнення в тему став комерційний успіх.

Уже кілька років найпомітнішим текстом української гуманітаристики є праця Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті мітологій». Книжка мала й має комерційний успіх. Її купило й далі купує чимало некритичних читачів, які ведуться не тільки на ім’я та рекламу, а й на патосний стиль. Це не пониження дослідниці та її праці. Некритичні читачі та покупці, які так і не стали читачами, – неодмінний побічний продукт комерційно успішної книжки. Хоча «Notre Dame» – не новинка, радше вже «класика» студій про Лесю Українку, відгуки вона збирає й досі. Але саме відгуки – полемічного обговорення за три роки побутування книжки в Україні так і не було. Спробуємо його спонукати, з надією, що хтось доєднається.

А розпочати розмову допоможе зовсім недавній, кінця минулого року, типовий захоплений відгук на сайті «Книголюб», який починається так:

Писати про монографію Оксани Забужко «Notre Dame d’Ukraine: Українка в конфлікті мітологій» досить важко. Важко передусім визначити, на якому аспекті застановитися, бо над усіма більш-менш логічно впорядкованими думками панує одне враження – класно! «Інтелектуальний бестселер» – здавалося б, дивне словосполучення, непоєднувані слова, але саме у цьому випадку це найбільш відповідне визначення цієї «цеглини», написаної захопливо, сміливо і до найменшої детальки обґрунтовано. «Пиршество ума» – і цим все сказано... Про ґрунтовність може посвідчити найперше обсяг твору. А також велика кількість зносок, якими рясніють сторінки.

Арґументація рецензії обґрунтована такою ж мірою, як і сам твір. Бо його обсяг і велика кількість приміток указує лише на те, що книжка має великий обсяг і велику кількість приміток. Це може засвідчити працьовитість дослідниці, але не може потвердити ґрунтовність її праці. Втім, спростувати оту «ґрунтовність» також не може.

Автор рейтинґу «Книжка року» Костянтин Родик, характеризуючи «огром» залученого в книжці Оксани Забужко матеріялу, оголосив присуд у популярній газеті: «Читачеві не лишається іншого, як безоглядно повірити».

А якщо безоглядно вірити не виходить?

Чуттєвість як предмет і чуттєвість як метод

«Notre Dame d’Ukraine» заявлено не як есеїстику, а як дослідження, тож мають бути відправні дані й мета. І вони є. Предметом дослідження Оксана Забужко обрала національну чуттєвість українців [с. 38], яка є спотвореною і травмованою через колоніяльний статус України. Забужко прагне показати, що національна поетеса Леся Українка і своєю творчістю, і своїм життям продемонструвала особливий тип чуттєвости. Вона кохала не так, як плебейські дівки-баби, а як шляхтянка княжого роду, єднаючись із коханим у потойбіччі, відбиваючи такий тип кохання у своїй творчості. Будучи европейськи освіченою, вона не просто здобувала знання, а чуттєво переживала їх. І тут річ не тільки у вродженому дарі. Такий неймовірний ефект цього дару зумовило те, що Лариса Косач належала до особливої культури, а саме европейської, «генетично лицарської». Саме тому нашій національній поетесі, якої ми не цінуємо, дарма що любимо, притаманний европейський, шляхетний, гностичний тип і мислення, і почування. Саме тому вона життям і творчістю втілювала тристано-ізольдівську програму amor fati як базовий европейський міт.

Радянських ідеологів, які працювали над радянським образом Лесі Українки,...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі