Чи зможе федералізм об’єднати Україну у справі миру?

Вересень 2015
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
1
922 переглядів

У час, коли війна і далі роздирає Україну, різні спостерігачі й учасники запропонували низку можливих вирішень конфлікту: від більшої реґіональної автономії до федералізму та часткового територіяльного розпаду. І хоча у найвизначніших дебатах та ухваленні постанов беруть участь політики, проте запорукою успіху будь-якого політичного рішення стане те, як його сприйме населення України. Тож якими є настрої громадськости і наскільки вони надаються до змін?

Відповідаючи на це запитання, ми звертаємося до даних нового опитування, яке тричі протягом 2014 року вивчало думки одних і тих самих громадян України. Основний висновок полягає в тому, що, попри великі витрати на війну, українці (навіть на сході), як правило, глибоко впевнені, що Україна повинна залишатися неподільною, а чимало з них (особливо на заході) переконані, що за це варто боротися. Щоправда, їхні думки переважно розходяться в тому, якої форми повинна набути ця єдність. Судячи з настроїв громадськости, конкретні механізми автономії і певна форма обмеженої децентралізації мають набагато більше шансів урешті-решт об’єднати країну, ніж ті радикальні реформи, до яких закликає термін «федералізм».

Децентралізаційні реформи на порядку денному

Уряд Росії разом із лідерами самопроголошеної Донецької Народної Республіки і Луганської Народної Республіки) заявляють, що ці реґіони повинні бути частиною України, але тільки якщо вони отримають особливий конституційний статус, який дасть їм змогу здійснювати власну зовнішню та економічну політику. Такі реформи, що передбачають широку автономію та реґіональне право вета на більшість рішень центральної політики, в Україні та Росії часто називають «федералізмом». Росія та її союзники також вимагають леґітимізації керівництва ДНР та ЛНР через місцеві вибори, які мають відбутися в жовтні 2015 року.

Президента України Петра Порошенка обрали у травні 2014 року за його програму конституційних реформ, серед яких – глибока адміністративна та фінансова децентралізація. Однак ці реформи не йдуть так далеко, як того вимагає Росія і сепаратисти, зокрема, не надають особливого конституційного автономного статусу жодному з реґіонів. Ці обмежені конституційні реформи, що їх Конституційний Суд проголосив як такі, що відповідають основному закону України, вже завоювали схвалення Венеціянської комісії Ради Европи (юридичний консультативний орган) та українського конституційного комітету, і тепер вони готові до затвердження в парламенті. Очікується, що реформи ухвалять наприкінці цього літа або восени.

Як громадяни України ставляться до різних можливих форм децентралізації?

Опитування УЦЕПД

Представлені тут результати отримано з дослідження УЦЕПД електоральних настроїв в умовах української кризи (Ukraine Crisis Election Panel Survey), що його розробили автори статті разом із професором Гарвардського університету Тимоті Колтоном. Опитування, проведене за фінансової підтримки Національного наукового фонду США, Фонду українських досліджень та Українського наукового інституту Гарвардського університету, здійснив авторитетний Київський міжнародний інститут соціології. 16–24 травня 2014 року відбулася перша хвиля опитування, під час якої було вивчено думки 2 015 громадян України, репрезентативних на національному рівні (окрім Криму, який тоді вже було анексовано). Із них 1 406 осіб знову було опитано 24 червня – 13 липня 2014 року і 1 373 осіб – під час третьої хвилі, яка відбулася 29 листопада – 28 грудня 2014 року. Дослідження повністю охопило Донбас під час першої хвилі, однак мірою того, як сепаратисти розширювали свій контроль над територіями і збільшувалася зона бойових дій, деякі респонденти більше не могли брати участь в опитуваннях, особливо в Луганській області. Статистична похибка не перевищує 3,3 %.

Підтримка реґіональної автономії в ухваленні рішень

...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.