Чи врятує Україну дешевий російський газ? Мрійте далі

Грудень 2013
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
2849 переглядів

Виправдовуючи хитання свого уряду щодо підписання Угоди про Асоціяцію з ЕС, президент Віктор Янукович оголосив два ключових арґументи. Перший, що ціна тісніших економічних відносин із ЕС, з огляду на ймовірну втрату ринку експорту через продовження російських санкцій, була би непосильною для української економіки. Другий, що альтернатива приєднання до Митного союзу під керівництвом Росії принесла б низку переваг, зокрема різке зниження цін на природний газ, що його постачає Ґазпром, і що це значно зменшило би тиск на українську економіку. Хоча з цього приводу не було жодної офіційної інформації, поширилися чутки, що під час таємної зустрічі в Сочі 6 грудня російський президент Путін запропонував Януковичу знизити ціну на ґазромівський газ для України до $ 200 за тисячу кубометрів, менш ніж половину від $ 410, які Україна платить нині. За цим сценарієм, навантаження щорічних платежів за газ для України могло би знизитися із $ 7 мільярдів до $ 3,6 мільярда.

Звучить непогано, правда? Нарешті, довгоочікуване рятівне коло для української економіки, здатне зупинити неминучий дефолт? Хай яким перспективним це здається в короткостроковій перспективі, ідея, що приєднання України до Митного союзу відтермінує її економічні труднощі, далека від реалістичности. На це є два основних комплекси причин.

1. Трубні мрії та російські реалії

По-перше, попри сподівання, що їх просувають Янукович та керівництво його адміністрації, російську обіцянку знижених цін на газ найрадше не буде виконано. У напружені дні Евромайдану російські заяви щодо цього були дуже розмиті. Поки прем’єр-міністр Микола Азаров розповідав на телекамери про очікуване зниження цін на газ, представники Ґазпрому заперечували можливість будь-яких змін контрактів 2009 року, унаслідок яких у 2012-му Україна платила одну з найвищих в Европі ціну за природний газ. Навіть якби Янукович зміг добитися конкретніших обіцянок від російської сторони, є причини для скепсису щодо їх здійснення. Протягом років, що передували підписанню угоди про Митний союз (її формально інавґурували в липні 2010 року Росія, Казахстан та Білорусь), Москва була особливо мовчазною щодо додавання будь-яких енергетичних преференцій до угоди, як-от безмитного експорту нафти чи одночасного переходу всіх членів на ціноутворення за собівартістю газу (що відкрило би двері до постачання газу за внутрішніми російськими цінами) задля створення «рівних конкурентних умов» для підприємств; натомість російська сторона наполягала, що питання вирішиться «саме по собі», коли організація повністю запрацює. Такі привілеї отримала Білорусь, але не як частину інституціоналізованих угод, пов’язаних із Митним союзом, а як результат часто змінюваних двосторонніх домовленостей.

Хроніка російсько-українських узаємин від 2009 року теж дає підстави для скепсису з приводу будь-яких можливих російських компромісів. Усупереч очікуванням, що загалом проросійська позиція президента Януковича та його ранні поступки – як-от продовження угоди про базування Чорноморського флоту до 2042 року – спричинять перегляд цін на газ та умов сплати на користь України, цього не сталося. Навпаки, у період після 2009 року відносини постійно погіршувалися. Через специфіку формули ціноутворення газу, вписану в угоди квітня 2009 року, яку Ґазпром відмовився змінити, попри величезну політичну бурю, яку зчинив Янукович щодо того, що Юлія Тимошенко зловживала владою при підписанні угод, ціна на газ, яку сплачувала Україна, далі зростала від $ 180 за тисячу кубометрів у грудні 2008 року до близько $ 432 у квітні 2012 року.

Та навіть якщо російське керівництво погодиться знизити ціну на газ для України, це, найпевніше, буде ненадовго – ширші процеси, які відбуваються в самій Росії, зроблять це неможливим у середньостроковій перспективі. Перехід до европейського ціноутворення у продажах газу сусіднім державам – де Білорусь є єдиним значним винятком – у фінальному аналізі неуникний уже тому, що він пов’язаний із...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.