Чи можливий ліберальний націоналізм?

Січень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
37 переглядів

Два поняття націоналізму

Польська мовна практика має істотну ваду: їй бракує аксіологічно нейтрального поняття, що охоплювало б усі ідеології, які підтримують національний зв’язок, національну тотожність, національну свідомість і національну державу. В англомовних країнах таким поняттям є «націоналізм». Тамтешня наукова література може вживати цей термін у широкому й позбавленому оцінок значенні; може говорити про різноманітні типи націоналізму, різні його стадії та географічні відміни, не встановлюючи наперед – що є добре, а що зле. Натомість у Польщі – попри значні осягнення польської науки в дослідженнях націєтворчих процесів і супровідних їм ідеологій – побутує мова антинаціоналістичної публіцистики, яка накидає вживанню терміна «націоналізм» штучно зауважене й зневажливе значення. Таке розуміння націоналізму є, звичайно, протиставленням патріотизмові. Отже, чи можна говорити про націоналізм Адама Міцкевича? Узвичаєний погляд на націоналізм цього не припускає: адже Міцкевич проповідував братерство народів і наповнення політики етикою. Проте, куди подіти той факт, що подібні або й просто тотожні ідеї проповідував Мадзіні, майже всюди (і то не тільки в англомовних країнах) визнаний за парадигматичного представника романтичного націоналізму? Ліберально мислячий польський інтеліґент легко погодиться визнати обох мислителів представниками, наприклад, «романтичної ідеї нації», але не схвалить визнання Міцкевича класиком романтичного націоналізму згідно з європейською шкалою. Вживання слова «націоналізм» (пов’язуваного, як зауважив Єжи Шацький, з «ідеологією з природи крайньою та паскудною») він сприйняв би як деґрадацію великої спадщини польського романтизму.

[...] Застосування терміну «націоналізм» у звуженому й зневажливому значенні не є винятково польською особливістю. Воно переважає в Німеччині (що легко пояснити її історією), поширене у Франції та Італії, дедалі частіше з’являється також в англомовній літературі, особливо в публіцистиці, яка таврує етнічні чистки типу балканських. Проте ніде воно не є винятковим; скрізь тією чи іншою мірою проклало собі шлях уживання слова «націоналізм» у широкому й нейтральному сенсі. Вирішальним чином цьому сприяла не тільки традиція англосаксонської науки, а й величезна міжнародна література на тему національно-визвольних рухів у колоніальних і залежних країнах. У багатьох книжках «націоналізм» трактується передовсім як ознака процесу деколонізації, а отже явище, яке a priori заслуговує на позитивну оцінку. А останніми роками дедалі більше увиразнюється тенденція до максимального розширювання поняття «націоналізм», до охоплення цією назвою всіх прихильників національної держави на противагу прихильникам наднаціонального лібералізму та програмної глобалізації.

Не маю жодних ілюзій щодо можливості встановити якесь єдине, «властиве» значення слова «націоналізм». Незалежно від усіх дискусій цей термін уживатиметься в різних значеннях – зідеологізованих, довільно встановлених і підпорядкованих політичним цілям. Але це не означає схвалення ситуації, коли слово «націоналізм» уживається майже без винятку у звуженому й зневажливому значенні (назвімо це «націоналізмом В») і коли ця практика додатково підтримується арґументацією з арсеналу «політичної доцільності». Якраз навпаки: треба призвичаювати польських читачів до того, що існує ще й ширше, аксіологічно нейтральне, видове поняття націоналізму (назвімо його «націоналізмом А») і що саме воно має домінувати в науці та поважних публіцистичних дискусіях. [...] Центральним елементом розширеного поняття «націоналізм» повинна бути нація (національний зв’язок, національна лояльність), а не просто національна держава: «націоналізм А» – поняття значно ширше від «націоналізму Б», проте явно вужче в діапазоні – багатше за змістом від поняття «загалу прихильників національної держави».

Противники розширення й нейтралізації поняття націоналізму оперують звичайно арґументом, що позитивні вияви національних...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі