Чому фашисти захопили Райхсканцелярію, але не взяли Кремля: зіставлення Ваймарської Німеччини і постсовєтської Росії

Квітень 2018
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
27
921 переглядів

1. Вступ

За яких обставин реґрес авторитаризму перетворюється на фашистський переворот? Ваймарська Німеччина і постсовєтська Росія є «вирішальними випадками» (Гарі Екстейн) занепаду демократії. Проте це лише два приклади реґресу від демократичного устрою до недемократичного з десятків подібних. На противагу іншим, зважаючи на повний фашистський переворот, Ваймарська республіка залишається цілком унікальним випадком. Фашисти також були присутні в інших урядах міжвоєнного часу: Австрії, Румунії та Іспанії. Однак єдиним іншим випадком, коли місцева фашистська партія прийшла до влади і досягла значного контролю над законодавчою та виконавчою гілками, незалежно від іноземних впливів, була Італія.

Проте навіть італійський випадок – це неповний фашистський режим. Його ідеологія була вочевидь фашистською, та соціяльна система і дійсність все-таки залишалися дофашистськими, бо зберігали важливі залишки від доби прем’єрства Джовані Джоліті. Зокрема, значні нефашистські соціяльно-політичні сили, як- от монархія, великий бізнес та католицька церква, зберігали вплив на італійське суспільство. На відміну від Гітлера, Мусоліні недвозначно взяв на озброєння ідею тоталітаризму і значний час утримував владу. Проте він не так успішно впроваджував фашистські ідеї та інституції в соціяльне життя і культуру, як Гітлер (який, зрештою, теж не досягнув цілковито тоталітарної держави в повному розумінні цього слова).

Це одна із причин, чому занепад Ваймара і піднесення нацизму – радше ніж кінець Італії Джоліті й частковий тріюмф фашизму Мусоліні – стали прикладом парадигми для порівняльного аналізу зростання фашизму, з одного боку, а з другого – для кроскультурного дослідження провалу демократій. Тож не дивно, що від першого академічного порівняння Ваймарської Німеччини з пізньосовєтською Росією у статті Леоніда Люкса (див.: «Abschied vom Leninismus: Zur ideologischen Dynamik der Perestrojka», Zeitschrift für Politik, 1990, № 4) пізніша наукова література в той чи той спосіб протиставляла Ваймарську республіку і російську постсовєтську політику та суспільство. Ми також зупинилися на порівнянні Росії з міжвоєнною Німеччиною, а не дофашистською Італією не останньою чергою тому, що перехід від гібридного устрою до майже тоталітарного режиму відбувався глибше та швидше саме в Німеччині.

Зокрема, ми торкаємося питання, коли електоральна автократія зіштовхується з небезпекою, яку витіснить фашистська ідеократія. Обидві країни – і Ваймарська Німеччина, і постсовєтська Росія – мали певні передумови для росту фашистських партій, однак лише у випадку Німеччини відбувся зсув до фашизму. Як і у Ваймарській республіці, так і в сучасній Росії є фашистські діячі, а імперський націоналізм вельми поширений серед населення та еліт. Останнім часом він щораз аґресивніше втручається у російську офіційну внутрішню і зовнішню політику. Проте розмаїті відмінності між Німеччиною та Росією, що буде проілюстровано далі, більші, ніж зазначено в деяких нещодавніх панічних зіставленнях цих невдалих демократій.

Ці відмінності, як ми вважаємо, пов’язано з тим, що у ранній період постсовєтської Росії, на відміну від того, як це було в ранній міжвоєнній Німеччині, партійною системою жорстко маніпулювали, а асоціянізм не розвинувся. Подальше зростання і тривала політична присутність украй авторитарного, хоч і не фашистського «національного лідера» Владіміра Путіна перешкодили і далі перешкоджають переходові країни на рейки ліберальної демократії. Водночас від початку успішне і тривале авторитарне правління Путіна унеможливлює перетворення російського режиму на фашистський.

Далі розвиваючи цю думку, ми будуємо статтю на наших попередніх дослідженнях, представлених на різних конференціях та оприлюднених 2010 року в серії препринтів «Политическая теория и политический анализ» Вищої школи економіки у Москві. У статті ми ставимо за мету уточнити і частково переглянути деякі висновки з дискусії поміж Стивеном Генсоном...

Автори
Категорiї: 
Переклад: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі