Безправні люди в суспільстві без прав

Грудень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
32 переглядів

У 2005–2009 роках здійснюваній в Україні державній політиці в галузі прав людини найбільше пасували такі означення: неефективна, безсистемна, хаотична. У 2011 році такого сказати не можна. Політики в галузі прав людини в Україні не існує взагалі.

Порушень прав людини та засадничих свобод дедалі більшає. Найзагрозливіші тенденції 2011 року – падіння рівня життя переважної більшости населення країни, політичні переслідування опозиції та громадянських рухів із використанням судів і правоохоронних органів, нехтування незалежністю суддів і втручання в судові процеси та жорстокість кримінально-правової політики.

Зростання бідности і соціяльної нерівности

Наявність 36 млрд гривень дефіциту платіжного балансу на кінець 2011 року означає неспроможність режиму забезпечити свої фінансові зобов’язання. Щоправда, уряд заявляє про скорочення бідности на 2,3% у 2011 році за рахунок збільшення прожиткового мінімуму на 25%, середнього розміру пенсій більш як на 12% і реальної заробітної плати на 10%, але ця статистика, заснована на збільшенні ВВП на душу населення, не враховує купівельної спроможности пересічного українця, а прожитковий мінімум не передбачає багатьох необхідних витрат – наприклад, на утримання дітей у дитячих садочках, на освіту, медичні послуги тощо.

При цьому прожитковий мінімум, який є критерієм формування рівня оплати праці та соціяльних виплат, і досі визначають на підставі наборів харчових продуктів, непродовольчих товарів і послуг, затверджених іще одинадцять років тому – урядовою постановою № 656 від 14 квітня 2000 року. Відтоді набори жодного разу не було переглянуто, в той час як відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про прожитковий мінімум» їх треба встановлювати не рідше як один раз на п’ять років. Окрім того, на тлі зростання споживчих цін в Україні за останні роки розмір прожиткового мінімуму є заниженим, а це своєю чергою фактично призводить до заниження пенсій, заробітної плати, допомоги малозабезпеченим верствам і до зменшення реальних прибутків населення.

Оцінки профспілок, соціологічні дослідження Українського центру соціяльних досліджень, Міжнародного інституту соціології, Центру імені Разумкова, Центру «Демократичні ініціятиви» та інших дослідницьких інституцій свідчать, навпаки, про ріст бідности. Сьогодні бідними вважає себе чверть населення України, 85% українців змушені заощаджувати на харчуванні, відпочинку, дозвіллі та одязі. Середня зарплата по країні складає 2,5 тисячі гривень, що свідчить про дальше збільшення розриву між багатими і бідними, наступ на малий і середній бізнес, послаблення середнього класу, який мав би бути основою та локомотивом економічного зростання.

Проблема бідности стосується, зокрема, і бюджетної сфери. В категорії бідних опинилися освічені, кваліфіковані групи населення, які трудяться в режимі повної зайнятости (працівники бюджетних установ та освітніх, культурних, наукових, медичних закладів, соціяльних служб, державні службовці, інженери тощо). Їхніх зарплат і пенсій не вистачає, щоби прогодувати сім’ї та забезпечити їх найнеобхіднішим в умовах стрімкого зростання цін і тарифів.

Але навіть таку низьку, іноді меншу від мінімальної заробітну плату виплачують із запізненням – і бюджетна сфера, і недержавні роботодавці. Станом на 1 жовтня 2011 року борг у заробітній платі складав 1,180 млрд гривень, і є стійка тенденція до його зростання.

Вихід із цього становища режим побачив у припиненні або зменшенні соціяльних виплат – чорнобильцям, афганцям, на дітей тощо, а у відповідь на протести громадян фактично розпочав політичні переслідування. Всупереч рішенню Конституційного суду 2007 року (справа про соціяльні ґарантії громадян), згідно з яким права, на відміну від привілеїв, не можна призупиняти в дії, уряд демонстративно призупинив реалізацію соціяльних ґарантій у законі про бюджет на 2011 рік. І мало того, в п. 4 розділу 7 «Прикінцеві положення»...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі