Без Европи з мораллю

Грудень 2009
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1552 переглядів

Держава не є інструментом для забезпечення істини та всіляких чеснот, держава є інструментом для забезпечення миру та справедливости.
Суддя Федерального конституційного суду Німеччини Ернст-Вольфґанґ Бекенферде

Морозяним листопадовим днем на площі перед Верховною Радою двоє людей – луганець Олександр Володарський і його анонімна подруга – повністю роздяглися й зімітували злягання. Цей епатажний перформенс у стилі буремних европейських 70-х був політичним протестом проти діяльности горезвісної Національної експертної комісії захисту суспільної моралі (що її встигли вже обізвати Нацкоммором), проти появи цензури і порушення громадянських свобод в Україні...

Всупереч численним критичним оцінкам і відвертим наріканням навіть самих режисерів і виконавців перформенсу на його неорганізованість і неуспішність, як на мене, цей політичний акт був вдалим, успішним, за рівнем рішучости і радикальности унікальний для наших чи то байдужих, чи то напівсонних широт. Багато що зіграло на руку учасникам – і перший справжній мороз, що додавав напруги їхнім роздягнутим тілам, і випадковий чолов’яга, що зайшовся лементувати: то йому содомічно дошкуляла надмірна відвертість дійства, то допікала не переконлива ерекція Володарського; зрештою, не був зайвим і дивний помічник, що тримав банери протестної акції і поганою українською (був він поляк) вів сюрреалістичний діялог із невгамовним свідком події.

Акція відбулася. Жінці-учасниці вдалося уникнути арешту, вона вдало щезла. Затримали Володарського. Півтора місяці він пробув у СІЗО, після чого його відпустили на поруки із пневмонією та вимогою приходити на судові засідання. Суд іще попереду. Попри постійні й наполегливі, від самого початку, заяви про політичну мету протесту, звинувачення наполягає на статті 296 ч. 2 КК України, яке хибно кваліфікуває дії як «хуліганство, вчинене групою осіб».

Кваліфікація акції як «хуліганські дії», звісно, грає на руку Нацкомморові, бо знімає політичну напругу ситуації та вуалює, замулює факт появи в’язнів сумління в нашій іще демократичній державі. За «хуліганського» потрактування дій Володарський жорстоко поплатиться за вираз своєї громадянської позиції, а діяльність НЕК здобуде нові бонуси у вигляді доказів девальвації у здеморалізованому суспільстві одвічних цінностей.

***

Україна таки не Росія. Але вона теж країна пострадянська і повторює майже ту саму траєкторію суспільно-політичних криз і глухих кутів, що й решта пострадянських країн. Щойно в Узбекистані порушили кримінальну справу проти всесвітньо відомої ташкентської фотографа документалістки й кінооператорки Уміди Ахмедової за статтями 139 («брехня, наклеп») і 140 («образа»). Покара за цими статтями передбачає виправні роботи від двох до шести років або арешт до шести місяців. Ахмедовій інкримінують випуск фотоальбо му візуальної антропології «Жінки і чоловіки: від сходу сонця до заходу». В альбомі, виданому за сприяння Ґендерної програми Посольства Швейцарії, опубліковано 110 етнографічних світлин, що віддзеркалюють різні побутові аспекти життя людей в Узбекистані. Ахмедова також зняла документально-етнографічний фільм «Тягар незайманости» – розповідь про те, як догматичні правила і норми традиційної моралі принижують і нівечать долі узбецьких селян. Влада назвала альбом фотографій «образою та наклепом на узбецький народ». Після першого допиту, на який Ахмедову викликали ще до арешту, вона оповіла про труднощі з діялогом, бо слідчий не знав, що таке етнографія. Міжнародна мистецька і наукова громадськість стала на захист Уміди Ахмедової.

Українська комісія зайшла з тилу, почавши боротьбу не з етнографією, а з порнографією. Межу між ними, як відомо, жартома встановлюють так: коли гола жінка має білу шкіру – це порнографія, а коли чорну, то це вже етнографія. Як і прогнозували кмітливці, цю межу подолано віртуозно й непомітно, нині НЕК...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі