Бароко XX сторіччя

Серпень 1999
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
56 переглядів

Скільки ми чули сумовитих зауваг наших інтелектуалів (Чижевського, Шереха, Дзюби) про «неповноструктурність» української культури. Зокрема, про український футуризм говорилося: в селянській Україні ся урбаністична течія є неорганічна, випадкова і квола проти футуризму російського.

Та ось професор Альбертського університету Олег Ільницький видав монументальну наукову працю «Ukrainian Futurism 1914–1930. A Historical and Critical Study» (Harvard, 1997). Названо десятки блискучих імен, проаналізовано сотні літературних творів, серед яких чимало потужних, оригінальних, щоправда, й подосі маловідомих (як, приміром, роман Леоніда Скрипника «Інтеліґент» чи повість Майка Йогансена «Подорож ученого доктора Леонардо та його майбутньої коханки Альчести в Слобожанську Швайцарію»).

В полі футуризму творили Павло Тичина та Юрій Яновський, Микола Куліш та Остап Вишня, Микола Хвильовий та Микола Бажан. Зорова поезія лідера українського футуризму Михайля Семенка з його збірки «Кобзар» передруковується нині в Італії, Америці, Німеччині, а «Журнал революційної формації мистецтв Нова ґенерація», якого Семенко видавав у 1927–1930 роках, я бачив на експозиції найбільших аванґардових виставок (скажімо, «Париж–Москва»). Цей часопис оприлюднив низку теоретичних статтів видатного художника Казимира Малевича, – по-українськи вони друкувалися, коли в Москві та Ленінграді митець уже був під забороною; останнім часом ті статті перекладено англійською, французькою, російською мовами.

Олег Ільницький принагідно згадує імена українських художників-футуристів, що їх уже визнано в світі. Це і той-таки Малевич, і Петрицький, і Богомазов, Єрмилов, Меллер... А ще можна згадати музик – Рославця, Голишева, Мосолова... То був великий, розгалужений культурний шар, залучений у міжнародний обіг.

Автор обмежився розглядом лише україномовної літератури, що виникла на терені України. Але український футуризм має ще один шар явищ – діаспорний, від Нью-Йорка та Парижа до Москви, від Бурлюка, Хмелюка до Гнєдова, Сельвинського, Хлєбникова. Вони також варті окремого тому.

Український ґрунт виявився плодючим для футуризму (хуторизму, кпив Семенко), бо ж в аванґардистів, які експериментували й грали зі словом, звуком, змістом, були попередники ще в часах бароко й романтизму – кончетист Іван Величковський (17 століття), футурист 18 століття Іван Котляревський, «передфутурист» Гоголь (як називав нашого генія Андрій Бєлий). Приміром, для Семенкового дадаїзму за прабатька правив поет Козьма Прутков (колективний псевдонім україно-російських поетів Толстого та братів Жемчужникових), котрий іще в 19 столітті вводив газетні оголошення до поетичних текстів (вірш «При борте или при щах»), що з великим ефектом робив і Семенко, наприклад, у своїм шедеврі «Вагоновод».

Сербський літературознавець О.Флакер порівняв «Майстра і Марґариту» Булґакова з українським вертепом – бароковим ляльковим театром 17–18 століть. Дисгармонію земного життя, виповненого шахрайством і чварами, вертеп перетворює на рятівний гумор. Естетика вертепу – гра в хаос, через яку знецінюється земне життя, таке короткочасне й безперспективне порівняно з вічною гармонією християнського космосу.

Нісенітниці, вульгаризми, садистичні жарти, парадокси, калічення слів із допомогою інверсій, пародії – такий арсенал вертепу й похідних від нього жанрів мистецтва та літератури. Український і російський футуризм – прямий нащадок козацького бароко. Футуристична гра в хаос, злами, зсуви пластичних словесних форм, висміювання сьогодення як нульового циклу проти майбутнього комуністичного царства гармонії – психологічні підстави бароко та футуризму майже однакові. Тим-то футуристи так легко засвоюють розкуту барокову лексику.

У спектаклі харківського театру ім. Франка «Вій» за Остапом Вишнею (1925) бурсаки 18 століття прекрасно розуміють безглуздя радянського 20 сторіччя. Ось як бачать вони сучасний обряд очищення:

– Голова: Кого ви знаєте з основоположників...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі