Балада про вікно

Лютий 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
462 переглядів

Я йшов по столиці нічною порою.

Сплелись блискавиці над Кия горою,

І вихор метався в небесній безодні,

І я почувався страшенно самотнім.

 

Та раптом мені засіяло воно –

На Банковій у кабінеті вікно!

І я зрозумів: у буремний цей час

Він там! І Він думає зараз про нас!

 

Коли Він у виборах участь узяв,

Почути з нас кожного Він обіцяв.

Якщо ж Він усіх нас почути не зможе,

Йому Хорошковський у цім допоможе.

 

Він відає чаяння й біди народні,

Покращує наше життя вже сьогодні,

Довіривши часточку праці важкої

Миколці Азарову й Васі Цушкові.

 

І радісно й тепло зробилось мені,

Коли я побачив те світло в вікні!

 

Вікно президентської Адміністрації!

Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Бо знаю, що у найбуремніший час

Він думає там про нас. І – за нас.

Про автора

Вважаєте, що матеріял, який ви тепер читаєте у відкритому доступі, цікавий, важливий та потрібний?

Ми - неприбуткова громадська організація. Підтримайте наших авторів та працівників редакції, передплативши друковану чи електронну «Критику», або зробивши посильну пожертву!

Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі