Ареал без міту

Вересень 2011
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
852 переглядів

Slovanský areál a Evropa. Editoři: Václav Čermák, Marek Příhoda, Červený Kostelec/Praha, 2010, 375 с.

Вирватися з-під опіки наукових авторитетів і корифеїв, переосмислити давно усталені принципи, запропонувати неконвенційні інтерпретації історичних та сучасних процесів – ця спокуса, знана кожному молодому дослідникові, була чи не найважливішою спонукою для молодих славістів заснувати міжнародну конференцію, яку вони тепер щороку, починаючи від 2005-го, проводять на базі Карлового університету у Празі. Доповідачі мають максимум свободи у виборі мови (будь-якої слов’янської) й у виборі теми, їм не треба затверджувати текст доповіді у наукового керівника, вони можуть висловлювати власні – хоч які контроверсійні – погляди, і не боятися нажити собі ворогів у науковому світі. Тут радо обмінюються ідеями та матеріялами досліджень, налагоджують наукові та дружні контакти, які потім тривають роками і нерідко переростають у поважні дослідницькі проєкти.

На відміну від старших колеґ, чиє наукове становлення відбувалося в задушливій атмосфері соціялістичного табору (чи то концтабору, як влучно зауважили поляки, втім, претендуючи в ньому на статус найвеселішого бараку), молода ґенерація слов’янських науковців, що формується в об'єднаній Европі, опинилася перед новими викликами і намагається виробити власну візію розвитку славістичної науки, нерідко опонуючи своїм іменитим попередникам. Геополітичні зміни останніх десятиліть призвели до того, що слов'янський світ мусить укотре редефініювати власну ідентичність і віднайти гідне місце в модерному глобалізованому світі, а отже, постає перед дилемою підтримки чи руйнування багатовікових мітів, стереотипів та автостереотипів Славії.

Матеріяли V Конференції молодих славістів, опубліковані у збірнику «Slovanský areál a Evropa», засвідчують, що дослідники готові шукати неконвенційні розв’язки для проблем сучасности, критично переосмислювати усталені позиції, вдаватися до інтелектуальних провокацій. 31 наукову розвідку розподілено у п’ять тематичних блоків: «Літератури Центральної та Південно-Східної Европи: особливість та европейська роль “малих культур”», «Від міту до реальности: Балкани в Европі – Европа на Балканах», «Контрасти і парадокси російської рефлексії Европи», «Росія в европейській політиці та культурі нового часу: між неґацією та інспірацією», «Слов’янські мови в европейській культурній традиції та їхні історичні джерела».

 Дещо провокативним може видатися те, що слов’янський ареал тут потрактовано як винятковий простір, европейськість якого можна легко поставити під сумнів, адже вона нерідко виявляє вторинний, периферійний характер на тлі західноевропейських культурних взірців. Представники нової ґенерації дослідників постали перед непростим вибором: акцептація традиційного поділу Европи на центр і периферію, на «великі» та «малі» культури чи вироблення альтернативної парадигми реляцій між Славією та Західною Европою. Ба більше, у межах слов’янського простору також традиційно виділяються великі й малі мови (а навіть і мікромови) та культури, за окремими з них визнають домінантну роль, іншим натомість перепадає роль периферійна, вторинна. Зауважмо однак, що укладачі збірника потрактували як слов’янську периферію не лише Балкани, яким віддавна належиться цей статус з огляду на виняткові історико-політичні та культурні обставини, але й Росію, чий стосунок до Европи, попри всі амбіції, так і залишається парадоксальним і суперечливим.

Слід зазначити, що окремі дослідники надалі дотримуються стереотипного трактування культурних надбань слов’янських народів у категоріях «інферіорности–суперіорности». Марина Шарлай із Дрезденського технічного університету (Marina Scharlaj: «Литературное пространство современной Беларуси (метафорический срез)») зараховує сучасну білоруську літературу до «канону малих европейських культур», а саму Білорусь зараховує до «тих окраїн Центральної та Східної Европи, контури яких іще не...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі