Апологія геополітичного синдрому

Серпень 2012
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
101 переглядів

Dmitri Trenin, Post-Imperium: a Eurasian Story. Washingtom, DC: Carnegie Endowment for International Piece, 2011. Дмитрий Тренин, Post-Imperium: евразийская история. Пер. Д. Коробочкина. – Москва: Российская политическая энциклопедия, 2012.

 

У передмові до виданої 2011 року за підтримки Фонду Карнеґі книжки Дмітрія Трєніна «Post-Imperium: евразійська історія» (російський переклад вийшов у Москві за декілька місяців після англомовного американського видання) президентка фонду Джесика Метьюз пише, що автор – «одночасно і літописець, і учасник зусиль Росії з перетворення самої себе. Проникливіших, ніж він, спостерігачів цього критично важливого періоду важко (якщо взагалі можливо) знайти, і напевно жоден із них так майстерно не володіє пером. У новій книжці він бере на себе непросте завдання – висвітлити шлях Росії вперед».

Дмітрій Трєнін, якого читач «Критики» вже знає (див. ч. 6 (92) за 2005 рік) – директор Московського Центру Карнеґі, голова його вченої ради і керівник програми «Зовнішня політика та безпека». У 1972–1993 роках служив у Збройних силах СССР і РФ, випускник, а відтак і викладач Військового університету Міністерства оборони Російської Федерації (колишнього Військового інституту іноземних мов), – цієї, за означенням його неофіційного сайту, «кузні кадрів розвідників, спецпропаґандистів, юристів», чиї вихованці «брали й беруть участь у багатьох конфліктах, оголошених і неоголошених війнах».

Книжка Трєніна, котрий справді має високу фахову репутацію в політологічних і політичних колах США, вже здобула низку позитивних оцінок. Зрештою, автор непогано знає і розуміє російську дійсність, а його дослідження містить чимало цікавих спостережень, зокрема з імперіології (хоча й не засвідчує обізнаности з деякими базовими працями в цій царині). Поза увагою рецензентів, утім, залишилися істотні суперечності, насамперед пов’язані зі ставленням автора до геополітики Кремля. Саме на цих моментах хотілось би зосередитися в цій статті.

Одна з чільних тез Трєніна полягає у тому, що лідери Росії і решти країн СНД традиційно переймаються питаннями геополітики та безпеки: «Їхній світ – усе ще найперше світ держав, а геополітику й далі вважають за основу мистецтва державного мужа (хай навіть той і не розуміє до пуття, що воно таке. – О. П.). Якби в такому світі було місце для теорії, це була би теорія Realpolitik. Що ж до безпеки, то вона є найбільшою турботою будь-якого уряду, але для авторитарних режимів на першому місці стоїть безпека власної влади». Вони завжди чутливі й до зазіхань на територію, яку вважають сферою власного впливу або контролю, цінують «геополітичний комфорт», тому викликає подив, що автор називає конфлікт довкола Тузли «майже комічним протистоянням». Але саме таким воно, мабуть, уявляється з імперських висот.

Трєнін віддає данину реаліям і коли входить у полеміку з численними російськими «публіцистами націоналістичного ґатунку», які називають кордони Росії 1991 року «неприродними», «антиісторичними», «невідповідними». Навпаки, доводить він, «Російську Федерацію, яку утворюють території, що не від’єдналися у перебігу двох поруйнувань імперії в 1917 та 1991 роках, цілком можна вважати “твердим ядром” історичної імперії, тобто тією самою її невловною метрополією». «Невловною» вона є і з погляду іншого стовпа державницького лібералізму в російській зовнішньополітичній думці, Сєрґея Караґанова, який, рецензуючи Трєнінову книжку в часописі «Росія в глобальной политике», наголошує: «Не певен, що Росія була імперією, а не просто величезною багатонаціональною державою». І далі: «Історія непередбачувана, але, думаю, якщо не буде катастроф чи кричущих дурниць, Росія десь за двадцять років заспокоїться у своїх теперішніх кордонах плюс у союзі з Казахстаном, Білоруссю і ... більшою частиною України». І Трєнін, і Караґанов уважають за прийнятне застосовувати щодо Росії поняття «велика держава», що означає насамперед «стратегічну самостійність»: мовляв, Російська Федерація...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі