Антицивілізаційна війна

Жовтень 2001
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
273 переглядів

1

Щоб розпочати першу світову війну, досить було кількох пострілів терориста-одинака. Для початку другої вистачило влаштованої нацистами провокації на кордоні. Після атаки терористів-самогубців на Нью-Йорк і Вашинґтон заговорили про ймовірність третьої світової. Чи є для цього підстави? Напозір, нема. Навряд чи терористична організація Усами бен Ладена та її союзники-таліби можуть посісти роль однієї з двох сторін у світовому воєнному конфлікті. Проте діяльність коаліції, куди ввійшли, крім блоку НАТО, десятки держав, набула такого розмаху, що її важко витлумачити інакше, ніж готування до світової війни, яка отримала в цілодобовому ефірі CNN характерну назву: «війна проти терору». Лідери антитерористичної коаліції говорять не так про відплату або покарання організаторів терактів, як про тривалу багатолітню війну зі світовим тероризмом. А що практично всі держави рішуче відмежувалися від підтримки терористів і здебільшого дали згоду підтримати антитерористичну війну, то постає цілком резонне запитання: з ким воюватиме грізна коаліція, коли конкретних винуватців терактів у США буде справедливо покарано?

2

Здавалося б, на нього вже відповіла соціальна аналітика минулого сторіччя, висунувши концепцію «конфлікту цивілізацій», автори якої обґрунтовували неминучість війни між багатою Північчю і бідним Півднем, християнським Заходом та ісламським Сходом. Але не квапмося віддати данину їхній далекоглядності й визнати, що похмурі прогнози починають втілюватися в реальну війну, викликану релігійним фундаменталізмом: терористична акція ісламської екстремістської організації, хай навіть і вкрай нелюдяна, ще не означає відкритого зіткнення різних цивілізацій і релігій.

По-перше, більшість ісламських держав й авторитетних тлумачів ісламу не підтримали терористів-одновірців і засудили учасників та організаторів терористичних акцій у США. По-друге, самі західні ініціатори «війни проти терору» всіляко підкреслюють міжконфесійний характер «нової Антанти»; навіть емоційне висловлювання президента США про «хрестовий похід» проти терору здезавуйовано відразу після обурених відгуків ісламських союзників у проголошеній війні як прикру обмовку. І все ж увесь світ говорить про початок війни, яка в найширшому соціальному сенсі є світовою антицивілізаційною війною.

Кажучи так, я маю на увазі передусім війну між сучасним західним суспільством, яке забезпечує більшості населення розвинених демократичних країн матеріальний добробут, політичні та громадянські свободи, доступ до передових досягнень сучасної цивілізації, і тими організованими соціальними та політичними силами, що намагаються конвертувати злиденність і традиційне безправ’я більшості людства в заздрість і ненависть до відносно благополучної частини світової спільноти, а відтак у непримиренне протистояння. На передній край антицивілізаційної війни сьогодні вийшли фанатики-камікадзе та їхні натхненники з екстремістських ісламських рухів. Утім, ані ці екзотичні борці за середньовічний триб життя, ані їхні побратими-терористи з Іспанії, Ольстеру, Латинської Америки, Росії, США, Японії та багатьох інших країн не змогли би змусити цивілізований світ до світової «війни проти терору», якби не відверта (або погано прихована) широка прихильність значної частини людства і до революційного терору як до старого способу досягти «соціальної справедливості», і до терору державного як до не менше випробуваного способу підтримувати в суспільстві бажану для багатьох атмосферу особистої безвідповідальності.

Опитування громадської думки та публікації в російській та українській пресі виявляють колосальний потенціал антицивілізаційної війни, що відбивається не тільки в біснуванні одіозних політиків і публіцистів, але й у судженнях простих громадян. Вони вбачають в експансії західного трибу життя більше зло, ніж у терорі. Й нема на це ради: хай «державним тілом» ми й у антитерористичній...

Про автора

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі