Альтерглобалісти: спротив системі

Червень 2003
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
198 переглядів

1

Важко сперечатися з тим, що глобалізація є об’єктивним процесом, незворотнім і суспільно зумовленим. Але такого пояснення не досить, аби зрозуміти специфіку цього явища: так можна окреслити будь-яку подію, що відбувається в будь-який історичний період; тимчасом маємо справу з феноменом, притаманним винятково двадцятому і, звісно, двадцять першому століттям, а зовсім не з ущільненням в економіці та політиці, яке триває п’ять тисяч років, – хоч саме це часто і стверджують. У широкому сенсі глобалізація – це справді давній процес (великі географічні відкриття, загальна світова колонізація), але нові соціокультурні умови після Другої світової війни надали йому нового змісту: це не глобалізація людства, а глобалізація влади. І вона має точний рік народження: 1980-й, коли було укладено Вашинґтонську угоду про лібералізацію торгівлі. Відтоді світом керують, не зважаючи на кордони національних держав, три головні фінансові інститути: Всесвітня торговельна організація, Світовий банк і Міжнародний валютний фонд, – тобто люди, яких ніхто не обирає та не контролює. Їхня мета – створити спільні умови торгівлі. Задля цього необхідно змінити трудове й соціяльне законодавство, не зупиняючись перед зменшенням соціяльних ґарантій (у 1960-х роках лейбористський уряд Великої Британії впроваджує безкоштовну освіту, а теперішній лейбористський уряд Тоні Блера її скасовує), падінням рівня заробітної плати, витісненням національних виробників, скороченням робочих місць. У ширшому розумінні час виникнення сучасної глобалізації починається після Другої світової війни, коли капітал переріс межі державного апарату. Практично це означає знищення міжнародного права – його більше не існує, як, по суті, немає й суверенних держав (їхня незалежність стає дедалі умовнішою). Міжнародне право обслуговує тільки волю світового капіталу: Америка чи НАТО вже не потребуватимуть рішення про санкції, якщо їм забагнеться провести якусь військову операцію. Після краху радянської системи зникла противага Заходу, і глобалізація пішла на повну силу.

Глобалізацію зумовили об’єктивні обставини, що є головними ознаками XX століття: інтернаціоналізація, світовий поділ ринку, транснаціональні корпорації. Глобалізація є тим етапом розвитку капіталізму, коли основні суб’єкти – ТНК – впливають практично на всі сфери життя. Домінування транснаціональних корпорацій означає посилення неоколоніялізму, збільшення залежности від диктату монополій, адже капітал всепроникний: накидаючи певні стандарти поведінки, ТНК нівелюють національні особливості й зводять людину до функції глобального споживача. Україна теж потрапила у світовий поділ праці, її місце наперед визначене, а заклики «наздогнати» високорозвинені країни в сучасному світі абсурдні й безпідставні. Саме тому антиглобалістичний проєкт зактуалізований в Україні попри всю його нерозголошеність.

Глобальна система проникла у стільки сфер життя, що способів протидії їй залишилося небагато, а за таких обставин спротив є неминучим. Аж ніяк не виправдовуючи насильство, яке чинять антиглобалісти (громлячи банки, мерседеси й макдональдси), необхідно мати на увазі, що способів оприлюднити свої думки вони майже не мають. Скажімо, медії спотворюють їхню позицію надзвичайно, продукуючи потік абсолютно непритомних публікацій і відеосюжетів, і, можливо, саме завдяки незрозумілості створена картина збуджує певний інтерес на обивательському рівні, породжуючи певну публіку, котра прагне цю тему обговорювати, хоча майже нічого в ній не розуміє і не хоче зрозуміти. В Ґенуї антиглобалісти 90% часу витрачали на спілкування, а в медіях фігурували тільки бійки. Якби владні еліти усунули таку інформаційну політику, вдалося б уникнути багатьох побоїщ, – але можна припустити, що саме такий розвиток подій і потрібен «глобалістам», адже на його тлі можна декларувати власну демократичність, заразом посилюючи поліційні заходи.

Антиглобалісти намагаються не тільки протистояти глобалізації, а й...

Про автора
Категорiї: 

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі