Alter ego імперії: Уявлена цивілізація слов’янського Криму

Березень 2008
Вважаєте відгук корисним?
Підтримати
0
1610 переглядів

Три історично недавні події визначально впливають на розвиток міжетнічних відносин на Кримському півострові протягом останнього часу. Це масова репатріяція кримських татар від кінця 1980-х років, підвищення статусу реґіону від области до автономної республіки 12 лютого 1991 року та проголошення незалежної української держави 24 серпня 1991 року. Ці чинники кардинально змінили декілька важливих характеристик кримського суспільства: етнічний склад населення, місце міжетнічних відносин у суспільно-політичному житті Криму та, нарешті, владні відносини не тільки в адміністративному, але й у ширшому розумінні цього терміна. Йдеться про статус певної громади або суспільного прошарку як панівної або, навпаки, підпорядкованої групи, про розподіл матеріяльних та символічних ресурсів між різними суспільними акторами. Поява нових для кримського суспільства політичних проєктів, неактуальних за радянської доби, – кримськотатарського та українського націоналізмів, сукупно з кардинальними економічними перетвореннями та зміною зовнішньополітичного контексту – відривом від Росії, посиленням контактів із західними країнами – змусили російське населення Криму та його нових політичних лідерів осмислювати ці виклики, шукати нові форми самоідентифікації та власне місце у нових політичних реаліях. Зокрема у російськомовному політичному дискурсі Криму виникла потреба рефлексії щодо кримських татар, ісламу, мусульман.

За матеріял для аналізу у цій статті правлять тексти кримських суспільно-політичних видань, зорієнтованих на російськомовне населення півострова та пов’язаних із політичними силами, які ідеологічно репрезентують широкий діяпазон версій російського націоналізму. Найпомітнішими серед цих організацій є кримська організація КПУ, Російська громада Криму («Русская община Крыма», РОК), ПСПУ та низка нестійких політичних об’єднань, які формуються в контексті виборів до місцевих органів влади (партія «Союз», блок «За Януковича!» тощо). Щоденна газета КПУ «Крымская правда» згодом перетворилася на de facto спільний проєкт із РОК[1]. «Крымская правда» формулює свою місію як газети «не только для русских, но и для всех, кто ощущает себя частью Русского мира, его истории и культуры, кто говорит и думает по-русски». Серед інших носіїв російського націоналістичного дискурсу помітне місце посідають «Крымское время», «Крымские известия», «Крымская газета», «Русичи», «Вестник Тавриды», інформаційне аґентство «Новый регион – Крым».

Російський націоналістичний дискурс складається із суперечливої суміші ідей звульґаризованого евразійства[2] та сучасних політичних реалій, інтерпретованих на ґрунті наївних політичних теорій, як-от теорія змови. Ключовими інтерпретаційними схемами в ньому є концепція цивілізації, покладена в основу картини світу, та змови ворожих сил, чиї дії пояснюють переважну частину інновацій у суспільно-політичній сфері.

1. Цивілізація як модель міжгрупових відносин

Тексти російських націоналістів у Криму рясніють поняттями «восточнославянская», «русская советская», «православная славяно-русская», «восточно-христианская» «цивилизация». Основним змістом дискурсу на тему цивілізацій є визначення ідентичности, відповідь на запитання: хто такі ми і ким є вони. Характерно, що в цивілізаційному дискурсі відносини між російськомовним населенням Криму й іншими групами (кримськими татарами, українцями) подають в опосередкованому вигляді не як відносини між етнічними групами, які живуть поруч в одному реґіоні, а через призму їхнього зв’язку з якоюсь сутністю вищого порядку. Російські націоналісти виступають безпосередньо від імені цієї більшої сутности (цивілізації), повністю ототожнюючи себе з нею, натомість своїх vis-И-vis вони окреслюють у термінах етнічної або релігійної ідентичности (кримські татари, мусульмани, українці):

...

Автори

Долучіться до дискусії!

Зображення користувача Гість.
Щоб долучитися до обговорення цього матеріялу, будь ласка, увійдіть до свого профілю у Спільноті «Критики» або зареєструйтеся!

Просимо звернути увагу на правила та очікування від дискусії у Спільноті.

Опубліковано у часописі