Про нас

Контакти редакції

 

Поштова адреса редакції: а/с 255, 01001 Київ, Україна  |  Тел./факс: (38-044) 425-2336   |   Email: office@krytyka.com

Львівське представництво:

Наталя Середа, тел.: (38-050) 906-3977, Email: sereda@krytyka.com

Поштова адреса ТОВ Krytyka, Inc. та представництва Групи «Критика» у США і Канаді:
Krytyka, Inc., c/o Ukrainian Research Institute, Harvard University, Cambridge, MA 02138, USA   |   Тел. (+1-617) 500-8289, факс 495-8097

Передплатити ньюзлеттер: напишіть листа на news@krytyka.com із темою листа «Subscribe», щоб отримувати повідомлення про новинки часопису та видавництва, цікаві заходи Групи «Критика», святкові та спеціяльні пропозиції.

Запитання стосовно передплати часопису «Критика» просимо надсилати на адресу subscription@krytyka.com.

 

Критика у соціяльних мережах:

 

Редакція «Критики»

Професор Григорій Грабович
Головний редактор часопису «Критика», президент Інституту Критики, керівник групи «Критика»
editors@krytyka.com

   
Олег Коцюба
Редактор і керівник веб-проєкту krytyka.com, міжнародний представник групи «Критика»
online@krytyka.com

Тамара Гундорова
Виконавча директорка Інституту Критики
institute@krytyka.com
 

Андрій Мокроусов

Директор видавництва «Критика»

press@krytyka.com
 

Юлія Бентя
Відповідальна редакторка часопису «Критика» та проєкту «Критичні рішення»
journal@krytyka.com,
criticalsolutions@krytyka.com

Світлана Ославська 
Редакторка відділу бібліографії
oslavska@krytyka.com

 

 

Роксоляна Свято
Авторка рецензій та анотацій, перекладачка
Майя Притикіна
Технічна редакторка
Богдана Матіяш
редакторка часопису «Критика» та проєкту «Критичні рішення»
Євгенія Гринь
Маркетинґ та PR, модератор порталу Krytyka.com
hryn@krytyka.com

Ганна Протасова

редакторка-асистентка видавництва та сайту

 

літературний редактор видавництва «Критика»

 

Василь Швидкий
Дистрибуція

office@krytyka.com

 

Наталя Середа
Представниця у Львові
sereda@krytyka.com

  Олександр Бойко
Дизайн часопису
   
 

 

 

 

 

До розділів:

Веб-портал Krytyka.com | Група «Критики» | Часопис | Видавництво | Інститут Критики | «Критичні рішення»

 

Веб-портал Krytyka.com

Ідея: Сергій Маїло, Олег Коцюба
Концепція: Олег Коцюба
Продукт-дизайн: Олег Коцюба, Оксана Форостина
Ідея і концепція проєкту «Критичні рішення»: Оксана Форостина

 

Група «Критики»

Krytyka.com є веб-порталом групи «Критики», яку складають дослідницький центр – Інститут Критики, видавництво, часопис, а також онлайн-проєкт «Критичні рішення».

Група «Критика» бачить своє покликання у тому, аби:

  • встановлювати високі стандарти культурологічних та політичних дискусій в Україні,
  • забезпечувати глибокий аналіз та альтернативні рішення для України;
  • брати участь у глобальних дебатах щодо ключових питань, артикулюючи при цьому значення та перспективи України;
  • порушувати теми, які в інший спосіб не з’являться в українських медіях, або ж ті, що їх в українському суспільстві нині розглядають як табуйовані та марґіналізовані (контроверсійні історичні моменти, ксенофобія, антисемітизм, ґендерна та сексуальна дискримінація тощо), і цим докладатися до побудови живого громадянського суспільства та формування поваги до фундаментальних демократичних цінностей;
  • уможливлювати прямий доступ до поточних інтелектуальних дебатів в Україні для міжнародних аналітиків та критиків, у такий спосіб поглиблюючи інтеґрацію України в міжнародну спільноту.

Група «Критика» поглиблює співпрацю між українськими інтелектуалами та їхніми колеґами в інших країнах і організовує семінари та конференції щодо критично важливих тем для демократичного розвитку України.

Групу очолює Григорій Грабович, професор Гарвардського університету і президент Наукового товариства імені Т. Шевченка у США.

 

Часопис «Критика»

Часопис аналітичної есеїстики, публіцистики та рецензій «Критика» заснувала восени 1997 року група українських інтелектуалів за ініціятиви літературознавця та історика культури, професора Гарвардського університету Григорія Грабовича, який відтак очолив новостворене видання.

Створюючи часопис, редактори «Критики» брали за взірець, з одного боку, «New York Review of Books» і «Times Literary Supplement», а з другого – часопис «Kultura», що його видавав у паризькій еміґрації Єжи Ґедройць. Від самого початку редакція заходилася створювати механізм фахового, але водночас розрахованого на широкі кола українських інтелектуалів міждисциплінарного обговорення найістотніших соціяльних, політичних і культурних проблем суспільства взагалі, а надто вітчизняної гуманітарної спільноти і в актуальному, і в історичному аспектах.

До першого складу редакційної колеґії увійшли критик і публіцист Микола Рябчук (відповідальний редактор часопису від початку й до 2000 року), літературознавець Соломія Павличко, економіст Олександр Савченко, культуролог Вадим Скуратівський, історик Олексій Толочко. Згодом членами редколеґії стали письменник Юрій Андрухович, польський критик і публіцистка Боґуміла Бердиховська, політолог Володимир Кулик, історики Ярослав Грицак, Юрій Шаповал, а також професори Гарвардського університету Ігор Шевченко та Сергій Плохій, професор Олександр Мотиль із Університету Ратґерса та германіст і перекладач Юрко Прохасько зі Львова.

Протягом років, що часопис виходить у світ, його редакції та дописувачам за підтримки передусім Українського наукового інституту Гарвардського університету, Фонду катедр українознавства, Міжнародного фонду «Відродження», а також низки інших допомогових фундацій вдалося створити справді унікальну трибуну суспільного діялогу, подати взірець ліберального інтелектуального дискурсу.

Найзапекліші та найцікавіші дискусії викликала свого часу «креольська концепція», що її Микола Рябчук обстоював у книжках «Від Малоросії до України», «Дилеми українського Фауста» і «Дві України», перебіг правописної реформи та її публічної рецепції, обговорення перспектив феміністичної ідеології та ґендерних студій в Україні, феномен «національних містифікацій» (від Осіяна й «Слова о полку Ігоревім» до «Калевали» та «Велесової книги») і творення нового літературного канону, чому присвячено ґрунтовні розвідки професора Грабовича.

На сторінках часопису гостро дискутували проблеми академічних стандартів, поширення корупції та практики плаґіяту в українській науці, колізії історичної пам’яті, «амнезії й амністії», зокрема з огляду на оцінки й інтерпретації Голодомору 1933 року, ювілеїв Володимира Щербицького, Переяславської ради, Волинської різанини 1943 року, «Великої Вітчизняної війни» тощо, а також із огляду на контроверсійні питання, пов’язані з відживленням в українському суспільстві совєтської ностальгії та ксенофобії (зокрема, антисемітської, антипольської, антизахідницької й антиросійської риторики) і поширенням серед культурних еліт ґрунтівсько-нативістичних настроїв.

 

Видавництво «Критика»

Засноване 1999 року видавництво «Критика» спеціялізується на виданні наукової літератури та досліджень з історії, політології, літературознавства, друкує мемуарну літературу та художні твори класиків українського модернізму ХХ століття  та сучасних письменників. Разом із Інститутом Критики  видавництво бере участь у джерелознавчих дослідженнях, оприлюднюючи матеріяли з історії України. Серед великих проєктів видавницва – багатотомова праця «Хроніки колективізації та Голодомору в Україні. 1927–1933». «Критика» також видає електронні матеріяли з історії культури, зокрема повнотекстові версії літературно-художніх часописів 1920–1930-х років із бібліографічними описами. Протягом 2004–2009 років у світ вийшли компакт-диски із часописами «Мистецтво», «Універсальний журнал» «ВАПЛІТЕ», «Аванґард», а також виданнями українських футуристів

За участи видавництва «Критика» та за підтримки Інституту Критики в різні роки виходили в світ також декілька науково-гуманітарних часописів, що їх редаґували чільні українські науковці, зокрема збірники Товариства дослідників Центрально-Східної Европи «Mediaevalia Ukrainica: ментальність та історія ідей» та «Український гуманітарний огляд» за редакції проф. Наталі Яковенко, «Україна модерна» за редакції проф. Ярослава Грицака, Юлії Кислої та Остапа Середи,  «Схід/Захід» за редакції проф. Володимира Кравченка, піврічник Товариства дослідників модерної філософії «Sentencia» за редакції проф. Олега Хоми та інші.
Чимало видань «Критики» відзначено поважними фаховими нагородами, вітчизняними та закордонними, зокрема дипломами лавреатів Всеукраїнської акції «Книжка року», Форуму видавців у Львові, книжкових виставок «Світ книги», «Книжковий сад» та ін., преміями Міжнародного фонду «Відродження», часопису «Кореспондент» тощо. «Критику» також нагороджено орденом Міністерства культури Республіки Польщі «Merite Culturel» (2004), та відзнаками капітули Польсько-українського поєднання (2005), Польського інституту в Києві (2006) і Фундації польської культури (2007).

 

Інститут Критики

Створений 2003 року Інститут Критики урухомив, поруч із іншими проєктами, спільну з Гарвардським інститутом українських досліджень (HURI) та Науковим товариством імені Тараса Шевченка у США науково-видавничу програму джерелознавчих досліджень й оприлюднення матеріялів із історії модерної культури України, здійснення було покладено на видавництво «Критика» і колектив науковців, котрі з ним співпрацюють. У рамках цієї програми від 2004 року почав виходити в світ неперіодичний збірник матеріялів до історії української культури XIX–XX століть «Відкритий архів» за редакції Степана Захаркіна, започатковано також однойменну книжкову серію для коментованих публікацій літературних і наукових пам’яток, епістолярних корпусів, щоденників та інших архівних документів, бібліографічних покажчиків і лексиконів, а також критичного видання повних зібрань творів письменників цього періоду. Протягом шести років діяльности Інституту вийшли друком, зокрема, автобіографія та вибране листування Ієремії Айзенштока в 1910–1920-х роках (2003), повне зібрання творів Володимира Свідзінського в двох томах (2004), біобібліографічний покажчик Миколи Лукаша за 1953–2005 роки з пера Бориса Чернякова (2007), повний корпус листів Михайла Коцюбинського до Олександри Аплаксіної (2008), альбом-монографія Мирослави Мудрак «Понад кордонами: модерна українська графіка. 1914–1945» (2008).

Окремим проєктом у рамках тієї-таки програми є Повне зібрання творів Пантелеймона Куліша, над яким працює група українських науковців, що її очолює професор Грабович. У 2005 і 2009 роках у рамках цього проєкту вийшли друком 1-й і 2-й томи епістолярної серії (відповідно, Кулішеві листи 1840-х і 1850-х років), що їх упорядкував Олесь Федорук.

Іще одним напрямком архівно-публікаційної діяльности «Критики» є випуск електронних матеріялів з історії культури, зокрема повнотекстових версій літературно-художніх часописів 1920–1930-х років із бібліографічними описами. Протягом 2004–2009 років у світ вийшли CD із часописами «Мистецтво», «Універсальний журнал», «ВАПЛІТЕ», «Аванґард», а також виданнями українських футуристів.

Інстутут був організатором декількох міжнародних наукових симпозіюмів, як-от «Совєтський тоталітаризм в Україні: історія та спадщина», року і конференції пам’яті Єжи Ґедройця «Европа – минуле і майбутнє. Візії та ревізії» (2005).

Від 2007 року одним із головних проєктів Інституту Критики та видавництва «Критика» є підготування та видання багатотомної ілюстрованої «Хроніки колективізації та Голодомору в Україні. 1927–1933», над якою протягом багатьох років працює історик Людмила Гриневич. 2008 року вийшла в світ книга 1 тому I: «Початок надзвичайних заходів. Голод 1928–1929 років». На сьогодні вийшли ще дві книги першого тому синтези, видання якої уможливила фінансова підтримка HURI, а також Української Американської Ради, нью-йоркської «Самопомочі» та інших громадських і допомогових інституцій США.

Від 2016 року виконавчою директоркою Інституту Критики є Тамара Гундорова, доктор філологічних наук, професорка, завідувачка відділу теорії літератури Інституту літератури імені Т. Шевченка НАН України.

«Критичні рішення»

«Критичні рішення» є новим проєктом часопису та видавництва «Критика». Це журналістський проєкт, який поєднуватиме і набуток Групи від 1997 року, і контент, створений спеціяльно для онлайн-видання.

Ми досі не маємо відповідей на питання, що робити з країною завтра, а тим більше післязавтра, що Україна дає світові, чим вона може бути цікава. Це одна із причин того, чому нічого не змінюється – жодне стратегічне планування, жоден рух уперед неможливі без бачення, без візії. Наша мета – забезпечити медійну платформу для експертів, які виробляли би візію та рішення для країни.

Через те «Критичні рішення» не займатимуться новинами чи розслідуваннями, а будуть форумом для зустрічі – вони залучатимуть до обговорення критично важливих для України проблем максимально широке коло експертів і одразу ж віддаватимуть рішення громаді.