petrovsky

UA Читати українською
petrovsky's picture
Message this author
Літературознавець, письменник
Київ, Ukraine

Визначний український літературознавець та письменник. Закінчив відділення російської мови та літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1957). Через так звану справу про київську «літературну забігайлівку» зазнав переслідувань від КДБ УРСР і переїхив до Москви (1959-60). Протягом 1968–1987 був позбавлений можливости повноцінно друкуватися, за цей час написавши десяток книжок (про культурні контексти Маяковського, радянську наукову фантастику, поетику цирку тощо), що їх видавництва з ідеологічних мотивів відхиляли або розсипали в наборі. З 1995 року редагує літературний альманах «Єгупець». 

List of Publications: 

«Корней Чуковский» (Москва, 1960; 2-ге вид., Москва, 1962)
«Книга о Корнее Чуковском» (Москва, 1966)
«Музика екрана» (Київ, 1967)
«Книги нашого детства» (Москва, 1986; 2-ге вид., Санкт-Петербург, 2006)
«Городу и миру: Киевские очерки» (Київ, 1990; 2-ге вид., Київ, 2008)
«Мастер и Город. Киевские контексты Михаила Булгакова» (Київ, 2001; 2-ге вид., Київ, 2008; у перекладі польською мовою — Познань, 2004)

Упорядник і співупорядник видань:

«Жизнь и творчество Самуила Яковлевича Маршака» (Москва, 1975)
«Жизнь и творчество Льва Квитко» (Москва, 1976)
«Русский романс на рубеже векав» (Київ, 1997; 2-ге вид. під назвою «Ах-романс. Эх-романс. Ох-романс. Русский романс на рубеже веков», Санкт-Петербург, 2005)
Корней Чуковский, «Стихотворения» (Санкт-Петербург, 2002; серія «Библиотека поэта»)

Research Interests: 
Головні наукові зацікавлення пов'язані з російською радянською дитячою літературою 1920-1930-х років (Корній Чуковський, Самуїл Маршак, Олексій Толстой та ін.), «київським текстом» у російській і українській літературах XX ст. (насамперед у творчості Міхаїла Булгакова, а також Веліміра Хлєбнікова, Осипа Мандельштама, Михайля Семенка) та київським сторінкам біографій російських (Олексій Рємізов), українських (Леся Українка), єврейських (Лев Квітко) і польських (Януш Корчак) письменників першої третини XX ст., з літературними та фольклорними контекстами творчості Олександра Блока та Володимира Маяковського, демократичними жанрами культури (романс, анекдот, цирк, кабаре). Працям Мирона Петровського притаманні аналітизм і тяжіння до структурного методу разом із широким знанням джерел, зокрема архівів і преси початку XX ст.