У своїй новій шевченкознавчій розвідці Олександр Боронь продовжує пошуки невідомої адресатки короткого листа Тараса Шевченка від 28 липня 1860 року, висуваючи ряд гіпотез, проте не знаходячи переконливих доказів для жодної з них.

Три зовсім різні, на перший погляд, книжки беруться пролити світло на дедалі гегемоністичнішу політику Росії та неоімперіялістичні ідеї, які, безсумнівно, вплинули і на анексію Криму, і на відкриту війну Росії проти України.

У цій статті на основі японських першоджерел, присвячених гетьманові Івану Мазепі (1639–1709; роки гетьманства: 1687–1709), показано, як українську історію, одну з найменш висвітлених в японській історіографії ХІХ століття, переосмислено через призму китайських художніх тропів під впливом французької та британської традицій.

Я обрала фразу «Ще не вмерла Україна» — перший рядок державного гімну країни — як назву книжки ще до російського вторгнення. Мене вразило, наскільки влучно вона передає драматизм тривалої та виснажливої боротьби України за незалежність.

Зіткнувшись із обмеженням типологій, сучасні дослідники авторитаризму використовують концепцію персоналізації влади диктаторів для аналізу відмінностей і між режимами, і між авторитарними лідерами в межах одного режиму.

10 жовтня команда «Open Opera Ukraine» та Національний ансамбль солістів «Київська камерата» у форматі відкритої репетиції представили публіці нову роботу: виставу «Король Артур: у пошуках героя».