листопад 2015
Відкритий лист на захист честі Григорія Грабовича і за реформування Національної премії України ім. Т. Шевченка
Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники правих і праворадикальних організацій, рухів та партій («Свобода», «Правий сектор», «Науково-ідеологічний центр імені Д. Донцова») та науковці із сумнівною або скомпрометованою репутацією, ідеологічно пов’язані з цими силами, розгорнули шир
Додати свій підпис до відкритого листа, а також пояснити свою позицію стосовно кампанії супроти Григорія Грабовича ви можете на цій сторінці формуляру Google. Підписи переноситимуться у порядку їх надходження.
Англомовні підписанти можуть долучити свій підпис на цій сторінці.
______________________________________
Відкритий лист до Президента України Петра Порошенка та української громадськості
Шановний пане Президенте!
Шановна українська громадськосте!
Ми, представники міжнародної спільноти науковців, митців та громадянського суспільства, хочемо висловити крайню стурбованість тими явищами ідеологічного тиску, які супроводжують висунення претендентів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Водночас хочемо закликати Вас до глибокої реформи Національної премії з метою відновлення довіри до цього інструменту відзначення досягнень в українській культурі, науці та мистецтві.
До цього нас спонукає неприйнятний рівень заідеологізованості і дискусії довкола номінації на премію професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Українське суспільство, яке на Майдані боролося за гідність кожного та за цінності і свободи демократичного суспільства, заслуговує на Національну премію, що відповідає найвищим світовим стандартам. Натомість дискусія зводиться до обвинувачень у «бракові патріотизму», «антитрадиціоналізмі», «нестримному лібералізмі» замість серйозного обговорення внеску претендентів.
Премію імені Тараса Шевченка Рада міністрів УРСР започаткувала 1961 року на відзначення «високоідейних та високохудожніх» творів і для «сприяння дальшому розвиткові української радянської літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру і кінематографії». Упродовж існування премії і до сьогодні саме «ідейний» бік цієї відзнаки часто переважав критерії естетичної якості й наукової глибини, що призвело до послідовної дискредитації премії, яка носить ім’я визначного українського поета. Уже давно премія не співмірна із генієм Тараса Шевченка і мало впливає на культурні та наукові процеси в країні.
Праці Григорія Грабовича на здобуття премії у галузі «літературознавство та мистецтвознавство» висунув Інститут літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України. Глибину кризи та рівень заідеологізованості премії унаочнила дискусія довкола цієї номінації.
Як професор кафедри української літератури імені Дмитра Чижевського у Гарвардському університету і президент Наукового товариства ім. Шевченка у США Григорій Грабович робить неоціненний вклад у дослідження української літератури та культури на найвищому світовому рівні. Як головний редактор часопису і видавництва «Критика» він є одним із найвпливовіших борців за поширення методів неупередженої та зваженої раціональної дискусії щодо всіх складних питань української історії та культури від давнини до сучасності. Глибокі й інноваційні праці Григорія Грабовича привертають до українських питань і молодих, і досвідчених науковців з усього світу. Своїми працями він впроваджує найвищі станда...
Допоможіть нам дієво, своїм гаманцем, а не лише словами підтримки – передплатіть електронний доступ або друкований часопис сьогодні і насолоджуйтеся найкращою аналітикою та есеїстикою, що пропонує Україна.
❤ Дякуємо!
Якщо ви уже є дійсним передплатником електронного видання, будь ласка,
авторизуйтеся .
Українська та англійська версії «Критики» гідно представляють Україну у світі. Долучіться до наших зусиль своїм дієвим внеском!

Долучіться до дискусії!
20 грудня 2015 року, 12:21
літературний критик, докторант кафедри літературознавста НаУКМА
Відповісти20 грудня 2015 року, 14:04
Підтримую. Сергій Гундоров, доцент Київського національного лінгвістичного університету, кандидат фізико-математичних наук
Відповісти21 грудня 2015 року, 06:32
Підтримую. Владислав Яценко, кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства, лауреат нагороди "Івана Виговського" (Studium Ewropy Wschodnej) 2015-2016 рр.
Відповісти21 грудня 2015 року, 20:09
Підтримую. Олексій Торхов, поет, прозаїк.
Відповісти21 грудня 2015 року, 21:10
30 січня 2016 року, 09:04
Сергій Єрмоленко, забув додати: провідний науковий співробітник Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор
Відповісти21 грудня 2015 року, 22:40
Прошу додати мій підпис. Володимир Кулик, доктор політичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ
Відповісти21 грудня 2015 року, 23:08
підтримую, Галина Крук, письменниця, літературознавець
Відповісти22 грудня 2015 року, 09:47
Прошу додати також мій підпис Вадим Осін, кандидат політичних наук, доцент Університету митної справи та фінансів (Дніпропетровськ)
Відповісти22 грудня 2015 року, 13:14
05 січня 2016 року, 23:36
Мykola Skyba, Прошу додати мій підпис до листа: Федір Медвідь, професор Інституту права МАУП, доктор наук в галузі політології, кандидат філософських наук,
Відповісти23 грудня 2015 року, 07:24
Підтримую і підписую. Ганна Рудик, кандидат філософських наук, заступниця генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.
Відповісти23 грудня 2015 року, 07:26
Підтримую і підписую. Ганна Рудик, кандидат філософських наук, заступниця генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків
Відповісти28 грудня 2015 року, 21:18
Підтримую! Прошу додати мій підпис. Аґнешка Матусяк, професорка Вроцлавського університету, завідувачка Відділу україністики в Інституті слов’янської філології, а також Центру постколоніально-посттоталітарних студій на Філологічному факультеті Вроцлавського університету (Польща).
Відповісти05 січня 2016 року, 23:29
Прошу додати мій підпис до листа: Федір Медвідь, професор Інституту права МАУП, доктор наук в галузі політології, кандидат філософських наук
Відповісти15 січня 2016 року, 08:34
Слушно. Прошу додати мій підпис до цього листа: Дмитро Безрук, - майстер...
Відповісти15 січня 2016 року, 09:19
Підтримую і прошу додати мій підпис до листа. Олександр Щетинський, композитор, лауреат міжнародних конкурсів
Відповісти24 січня 2016 року, 18:14
Прошу додати мій підпис.
Відповісти