Бажаєте підтримати нас у цей складний час? Передплатіть онлайн-доступ до усіх матеріялів нашого сайту, або складіть посильну пожертву тут. Зберігаймо спокій і тримаймо фронт інтелектуального захисту України!

Тамара Гундорова, Віталій Чернецький, Олег Коцюба

листопад 2015

Відкритий лист на захист честі Григорія Грабовича і за реформування Національної премії України ім. Т. Шевченка

Вихід Григорія Грабовича у другий тур конкурсу на здобуття премії імені Тараса Шевченка спровокував низку нападів на особу науковця та його праці. Представники правих і праворадикальних організацій, рухів та партій («Свобода», «Правий сектор», «Науково-ідеологічний центр імені Д. Донцова») та науковці із сумнівною або скомпрометованою репутацією, ідеологічно пов’язані з цими силами, розгорнули шир

Григорій Грабович. Світлина Тані Михайлишин-Д'Авіньйон.

Автори

Тамара Гундорова

Літературознавиця

Київ

літературознавиця, професорка, членкиня-кореспондентка НАН України, асоційована співробітниця Українського наукового інституту Гарвардського університету, голова правління Інституту Критики, головна н...

Читати далі

Віталій Чернецький

Літературознавець, професор

Канзас Сіті

Літературознавець, кінознавець, професор славістики та директор Центру російських, східноєвропейських та євразійських студій в університеті Канзасу.

Читати далі

Олег Коцюба

Літературознавець

Бостон

Керівник публікаційної програми в Українському науковому інституті Гарвардського університету, Кембридж, США. Перед тим був редактором зі славістики, східно-европеських та центрально-азійських студій ...

Читати далі

Додати свій підпис до відкритого листа, а також пояснити свою позицію стосовно кампанії супроти Григорія Грабовича ви можете на цій сторінці формуляру Google. Підписи переноситимуться у порядку їх надходження.

Англомовні підписанти можуть долучити свій підпис на цій сторінці.

______________________________________

Відкритий лист до Президента України Петра Порошенка та української громадськості

Шановний пане Президенте!

Шановна українська громадськосте!

Ми, представники міжнародної спільноти науковців, митців та громадянського суспільства, хочемо висловити крайню стурбованість тими явищами ідеологічного тиску, які супроводжують висунення претендентів на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка. Водночас хочемо закликати Вас до глибокої реформи Національної премії з метою відновлення довіри до цього інструменту відзначення досягнень в українській культурі, науці та мистецтві.

До цього нас спонукає неприйнятний рівень заідеологізованості і дискусії довкола номінації на премію професора Гарвардського університету Григорія Грабовича. Українське суспільство, яке на Майдані боролося за гідність кожного та за цінності і свободи демократичного суспільства, заслуговує на Національну премію, що відповідає найвищим світовим стандартам. Натомість дискусія зводиться до обвинувачень у «бракові патріотизму», «антитрадиціоналізмі», «нестримному лібералізмі» замість серйозного обговорення внеску претендентів.

Премію імені Тараса Шевченка Рада міністрів УРСР започаткувала 1961 року на відзначення «високоідейних та високохудожніх» творів і для «сприяння дальшому розвиткові української радянської літератури, музики, образотворчого мистецтва, театру і кінематографії». Упродовж існування премії і до сьогодні саме «ідейний» бік цієї відзнаки часто переважав критерії естетичної якості й наукової глибини, що призвело до послідовної дискредитації премії, яка носить ім’я визначного українського поета. Уже давно премія не співмірна із генієм Тараса Шевченка і мало впливає на культурні та наукові процеси в країні.

Праці Григорія Грабовича на здобуття премії у галузі «літературознавство та мистецтвознавство» висунув Інститут літератури ім. Т. Шевченка Національної академії наук України. Глибину кризи та рівень заідеологізованості премії унаочнила дискусія довкола цієї номінації.

Як професор кафедри української літератури імені Дмитра Чижевського у Гарвардському університету і президент Наукового товариства ім. Шевченка у США Григорій Грабович робить неоціненний вклад у дослідження української літератури та культури на найвищому світовому рівні. Як головний редактор часопису і видавництва «Критика» він є одним із найвпливовіших борців за поширення методів неупередженої та зваженої раціональної дискусії щодо всіх складних питань української історії та культури від давнини до сучасності. Глибокі й інноваційні праці Григорія Грабовича привертають до українських питань і молодих, і досвідчених науковців з усього світу. Своїми працями він впроваджує найвищі станда...

Долучіться до дискусії!

user
  • user
    Євгеній Стасіневич

    20 грудня 2015 року, 12:21

    літературний критик, докторант кафедри літературознавста НаУКМА

    Відповісти
  • user
    Сергей Гундоров

    20 грудня 2015 року, 14:04

    Підтримую. Сергій Гундоров, доцент Київського національного лінгвістичного університету, кандидат фізико-математичних наук

    Відповісти
  • user
    Wladyslaw Jatcenko

    21 грудня 2015 року, 06:32

    Підтримую. Владислав Яценко, кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства, лауреат нагороди "Івана Виговського" (Studium Ewropy Wschodnej) 2015-2016 рр.

    Відповісти
  • user
    Oleksii Torkhov

    21 грудня 2015 року, 20:09

    Підтримую. Олексій Торхов, поет, прозаїк.

    Відповісти
  • user
    Сергій Єрмоленко

    21 грудня 2015 року, 21:10

    Відповісти
    • user
      Сергій Єрмоленко

      30 січня 2016 року, 09:04

      Сергій Єрмоленко, забув додати: провідний науковий співробітник Інституту мовознавства імені О.О.Потебні НАН України, доктор філологічних наук, професор

      Відповісти
  • user
    Volodymyr Kulyk

    21 грудня 2015 року, 22:40

    Прошу додати мій підпис. Володимир Кулик, доктор політичних наук, Інститут політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ

    Відповісти
  • user
    Галина Крук

    21 грудня 2015 року, 23:08

    підтримую, Галина Крук, письменниця, літературознавець

    Відповісти
  • user
    Вадим Осін

    22 грудня 2015 року, 09:47

    Прошу додати також мій підпис Вадим Осін, кандидат політичних наук, доцент Університету митної справи та фінансів (Дніпропетровськ)

    Відповісти
  • user
    Мykola Skyba

    22 грудня 2015 року, 13:14

    Відповісти
    • user
      Федір Медвідь

      05 січня 2016 року, 23:36

      Мykola Skyba, Прошу додати мій підпис до листа: Федір Медвідь, професор Інституту права МАУП, доктор наук в галузі політології, кандидат філософських наук,

      Відповісти
  • user
    Hanna Rudyck

    23 грудня 2015 року, 07:24

    Підтримую і підписую. Ганна Рудик, кандидат філософських наук, заступниця генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

    Відповісти
  • user
    Hanna Rudyck

    23 грудня 2015 року, 07:26

    Підтримую і підписую. Ганна Рудик, кандидат філософських наук, заступниця генерального директора Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків

    Відповісти
  • user
    Аґнєшка Матусяк

    28 грудня 2015 року, 21:18

    Підтримую! Прошу додати мій підпис. Аґнешка Матусяк, професорка Вроцлавського університету, завідувачка Відділу україністики в Інституті слов’янської філології, а також Центру постколоніально-посттоталітарних студій на Філологічному факультеті Вроцлавського університету (Польща).

    Відповісти
  • user
    Федір Медвідь

    05 січня 2016 року, 23:29

    Прошу додати мій підпис до листа: Федір Медвідь, професор Інституту права МАУП, доктор наук в галузі політології, кандидат філософських наук

    Відповісти
  • user
    Dmitry Bezruk

    15 січня 2016 року, 08:34

    Слушно. Прошу додати мій підпис до цього листа: Дмитро Безрук, - майстер...

    Відповісти
  • user
    Олександр Щетинський

    15 січня 2016 року, 09:19

    Підтримую і прошу додати мій підпис до листа. Олександр Щетинський, композитор, лауреат міжнародних конкурсів

    Відповісти
  • user
    Василь Голобородько

    24 січня 2016 року, 18:14

    Прошу додати мій підпис.

    Відповісти